Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 20. Переклади (1962).djvu/27

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


англійський моряк з XVIII віку, якого французька ескадра під проводом де ля Ґаліссоннієра мала честь побити і примусити до втечі недалеко пристані Пор-Маон, яку тоді облягав Рішельє.

Маршал:

— Ага, так! Рішельє… знаменитий кардинал… Справді, справді… я чув дещо про нього.

Адьютант /несміло/:

— Даруйте, маршале! Це не той Рішельє! Це був інший.

Маршал /дуже здивований/:

— Ах, невже! То був іще інший?.. Я ніколи б не повірив… Але говоріть далі, полковнику.

Адьютант /заклопотаний/:

— По правді, маршале, це така сумна історія… не знаю, чи слід мені…

Маршал:

— Говоріть! Говоріть!

Адьютант /кланяється і говорить/:

— Ваша ексцеленція знаєте, що в англійців завсігди національне самолюбство страшенно дразливе. От тому то битва при Пор-Маоні була для них несказанним ударом, не так через матеріяльні страти — Бінґ дав ногам знати вже перед кінцем битви, — як через втрату впливу. Поразка їх мала для них колосальне моральне значення. Щоб вияснити свою поведінку, адмірал доказував, що мав противний вітер, а зміркувавши, як некорисно стояла справа від самого початку, він волів програти битву, щоб зберегти фльоту для Англії.

 

    Базена, що д. 27 жовтня 1870 р. піддав укріплений Мец і цілу армію пруській армії, за це був поставлений перед воєнним судом і засуджений на смерть 10 грудня 1873 р., та, уласкавлений президентом Мак Магоном, утік з тюрми і вмер у Мадриді 1889 року.

    Ів. Фр.