до ваших рук, — голос дівчини зробився ледве чутний, — буду вже близько мети своєї подорожі".
— Надіюся, що він напише над докладно, куди й як їхати до нього. Бо я, Маґдусю, ощадила 20 фунтів штерлінґів, щоб закупити порядне урядження дому, відповідне для пароха.
Дівчина кашлянула і читала далі.
«Друга важка річ, яку маю донести Вам, це те, що по зрілій розвазі я рішив оженитися».
— Овва, Маґдусю, а то що таке? Якої ж такої зрілої розваги потребував він на це?
Маґдуся читала далі:
«Вповні свідомий важности цього свого останнього кроку, і по довгім і поважнім обміркованню рішився зробити те, що треба навіть коштом мого особистого чуття. От тим то сьогодні вечером я беру шлюб із молодою дамою, панною Емілією Дантонівною, дуже добре вихованою особою, як найвідповіднішою на жінку служителя релігії, що при тім має дуже впливові зв'язки».
— Читай помалу, Маґдусю! Я якось не гаразд розумію оце все, — все те щось таке дивне. Дуже добре вихована особа, то певно стара мати обік неї буде виглядати трохи по-старомодному.
«Було б мені дуже приємно, якби я був міг тебе й кузинку Марґарету, — голос читачки урвався, — запросити на своє весілля, але, розваживши все докладно, я волів відбути ту церемонію зовсім невиставно. Тільки свояки моєї жінки та її найближчі приятелі будуть у нас на шлюбі. Все було моїм звичаєм обчислювати правдоподібні кошти кожного вчинка і, заглядаючи в будуче, я не міг позбутися того погляду, що молодечі любощі іноді стають на заваді мужеві і руйнують його кар'єру. Отим то я постановив знехтувати свої власні чуття і віддати себе цілого в жертву інтересів того
