Цю сторінку схвалено
— Води! Води! — крикнув він, і тут же вродилась вода. З патра зняли плахту, обмили його лице, при чім, на велику його радість і немалий встид, показалося, що кров текла йому не з рота, а з носа, в котрий йому залізло кілька стеблин соломи в тій хвилі, коли під ударом жандармської кольби падав на лице.
Отак скінчилася та перша нещаслива місія патра Ґавдентія на Підлясся. Відправивши з подякою Борового й забавивши кілька день в теплій, гостинній хаті панотця, патер поїхав до Тернополя, де в конвенті свого закону зробив справоздання зі своєї місії й вислав до Риму, ждучи відтам дальших приказів.
1887 р.
