світу й шукає, з ким би то порівняти себе і над ким би показати свою вищість, що аболютно не має часу показати свій дійсний духовий багаж. Щоби знайти діру в мості, я не конче мушу вміти збудувати міст, а волове очко в байці, заховавшися між орлові пір'я і піднесене орлом на високу високість, коли орел не міг вже летіти вище, вифуркнуло зі своєї схованки і, підлетівши трохи вище, зацвіркотіло: «А видиш, а я таки вище лечу від тебе». Мабуть, люди того типу, що наш доктор Бессервіссер, водилися вже й у Греції, коли старий горбатий Езоп уважав потрібним обезсмертити цей тип у своїй байці. Значить, наш шановний доктор має дуже давню і широку парентелю.
Говорять, що його пожирає амбіція і що та жаба, котра з таким сумним ефектом бажала зрівнятися з волом, була йому якась стриєчна[1] тітка, чи тіточна стрийна. Не знаю і сумніваюся. Мені здається, що сама амбіція не доведе чоловіка до того, щоб силкувався знати все ліпше від когось іншого. Це мусить бути вроджена прикмета характеру так, як хміль має те до себе, що високо виростає і пишно буяє тільки на тичці. Було б нерозумно й несправедливо жадати від хмелю, щоб стояв і ріс самостійно, а доктор Бессервіссер хоч остаточно й виявляє себе непродуктивною силою, все таки своєю вічною рухливістю, своєю нагінкою за такими, по котрих міг би пнятися
- ↑ Стрийко — материн брат.
