Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 3 Оповідання (1956).djvu/392

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— А не забувай про греблю, про ту греблю, що зупиняє свобідний біг річки, що задержує гнилизну і застій і сприяє ростові будяка! Греблю, синку, греблю треба розірвати! Ти бачиш об'яви гнилизни і застою, а не добачив причини, яку треба усунути!

— Розумію тебе! — мовив ученик, зриваючися з місця. — Іду й робитиму, що зможу.

 

1905 р.