Цю сторінку схвалено
ХОМА З СЕРЦЕМ І ХОМА БЕЗ СЕРЦЯ [1]
I.
Раз якось у двох різних селах східньої Галичини, але одного й того самого року, одного й того самого дня, а власне в провідну або так звану Хомину неділю вродилися два хлопчики. Отим то обох їх охрещено іменем Хома.
Їх святий патрон, апостол Хома, був ласкавий до них обох і показав на них великі чуда. Вони не повмирали ані від простуди, хоч малими дітьми бігали босі по снігу, ані від сонячного удару, хоч бігали голі по сонячній спеці і не раз спали з відкритими голівками під палючим літнім сонцем, ані на різачку, хоч літом день-у-день напихали собі животики недозрілими овочами, ані на задавлячку, ані на голодний тиф, хоч зимою жили нерозмоченим бобом та вівсяним ощипком із
- ↑ Відомо, що Ів. Франко, будучи палким народником-революціонером, марксистом не був. Непевна позиція тодішніх соціял-демократів відштовхувала його від них. Цим пояснюється й зміст цієї сатири „Хома з серцем і Хома без серця“. (Ред.)
