самі дійшли до того, що боротьба з панськими посіпаками та їх визиском зробилася конечною, то й тут я, не висуваючи себе наперед, не накидаючися на проводиря, але й не ховаючися за чужі плечі, повів діло так, як умів, і як серед даних обставин було можна. Нас арештовано десятьох, але ми можемо сміятися з того. Наше поле оброблене, а пан уже тепер має таку научку, що її не легко забуде. Зрештою головна річ, що була причиною страйку, вже тепер осягнена: пан нагнав нелюдяного завідуючого, що знущався над робітниками і кривдив при виплатах. Тількищо наші селяни в розпалі боротьби розширили свій первісний плян і хотіли осягнути ще дещо понад те, ну, і це довело до нашого арештування. Але це пусте. Ми ставимо собі пляни скромні, близькі, можливі до осягнення. Коли не тепер, то в четвер; це не жодні догми, не жодні святощі, а просте діло рахунку. Не можна осягнути так, попробуємо інакше.
— Цікаво знати, що це за плян? — запитав Хома з серцем.
— О, плян простий: погодити «хату» з «двором».
— Що? — скрикнув зачудований Хома з серцем. І ти вже тої співаєш? І ти на угодову дорогу йдеш? А чи то давно, як ти статистичними та всякими іншими аргументами доказував, що така згода неможлива, що мусить прийти до боротьби.
— Адже бачиш, що ми й стоїмо в самім розпалі боротьби.
