Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 3 Оповідання (1956).djvu/425

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

селям і робітників. Яке їм діло, найбільшій частині з них, до твоїх шалених плянів? Чи це їм поможе що хоч крихіточку?

— Результат вийде всім на добро.

— А як і результату ніякого не буде? Як це станеться лише в інтересах політичних та фінансових верховодів, що раді б зробити tabula rasa зі всім, що здобув народ, і що виборено для народу, щоб потім без перешкоди ловити рибу в каламутній воді? Слухай, друже Хомо! Ця твоя найновіша теорія, ті комітети розпуки, це навертання на нелегальну дорогу, все те виглядає око в око, як робота платних провокаційних агентів.

Хома з серцем зірвався зі свойого сидження на парковій лавці.

— Що?!… Таке підозріння… від тебе! — пробубонів він, не можучи стямитися.

— Заспокійся! Сядь! — мовив той спокійно. — Це не підозріння, а і щонайменше не таке підозріння, яке могло б діткнути тебе особисто. Це тільки увага сторонньої людини, не посвяченої в тайники ваших конспірацій. Я не знаю складу ваших комітетів, не знаю, з ким ти конспіруєш, але досить добре знаю твою невлічиму наївність. Та подумай лише, може й історія колись буде такими самими очима дивитися на тебе й на твою роботу. Що в тебе в серці, які чуття попихають тебе наперед і доводять до такої нещасної роботи, це щезне в історичній перспективі. Лише результат буде видний і по ньому будуть судити тебе. Історія також без серця.