й діти нічого не винні! Ні, ні, треба радити, треба шукати підмоги, чень то Господь милосердий змилується над нами.
В брудній, занедбаній й слізьми просяклій хаті шваґрової знайшов Яць несподівано те, чого там певно не шукав, знайшов близьку ціль своїх мрій і змагань. Скарб природній, схований в його землі, набрав безмірно більшої вартости, відколи Яць почув, що скарб той потрібний йому не тільки для збудовання церкви й справлення церковних апаратів, але також для притулення зруйнованої й збіднілої шваґрової родини.
Його м'яке серце в одній хвилі всі ті справи пов'язало докупи міцними й тривкими вузлами. Відколи вияснилась йому ціль життя, то бачилось, що разом прибуло йому й сили, енергії та смілости, і немов відмолоділий на десять літ, скорою ходою почимчикував до хати другого шваґра, того самого, котрому ген то жінка окропом ноги обварила, й котрого через те в цілім Бориславі прозвали Недовареним. Жив він на другім кінці Борислава, під самим Ділом, де вже зовсім не було ґрунтів нафтових, і був справді заможнім господарем. Тільки відколи його опарено, на ноги не статкував, ходив з костуром в руках і серед розмови часто сичав, коли зле вилічені рани починали його пекти й свербіти. Особливо перед кожною зміною погоди чув у ногах великий біль, і тоді бував злий та дражливий, немов голодний ведмідь.
На Яцево лихо, як раз сьогодні була така пора.
