Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 4. Бориславські оповідання (1956).djvu/397

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

при сильнішім подуві історичного вітру відставали від своїх, а в чужих, яким віддавали свою силу, своє серце й життя, не знаходили ні признання, ні пошани, ні пам'яти. Забуттям покриває також потомність їх діла й могили.

1889 р.