Стоїть в Европейськім готелю, нр. 10, приїхав з якоюсь молодою дамою.
(стає перед професором беручися за боки)
Пане професоре! І пощо вам того на старі літа? Я би, бувши вислуженим і пенсіонованим…
Перепрошую, невислуженим і суспендованим[1].
Невислуженим і суспендованим ц. к.[2] професором будівництва і копання фундаментів не компромітувався би таким круглим нерозумінням штуки. Адже у вас на техніці повинен дехто розуміти, що це не все одно збудувати льокомотиву до порушування корабля, і збудувати апарат, котрий може перервати ток електричний — ну, візьмім, мільярд разів на секунду. Правда, для такого майстра, що будує льокомотиву, збудовання такого апарату може видаватися чимось таким, що вимагає зовсім інших нервів, ніж наші…
Браво, поет від заграничної політики! Бий техніка технічними аргументами!
О, даруйте! Я й не знав, що пан Вінкентій поет.