Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956).djvu/166

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


„Ну, я їм, аж хата ходить!
Малпа тим часом розводить
Теревені всі свої
Про жіночі нерви ніжні,
Про мущин чуття побіжні,
Про рабство жінок в сім'ї.

„Про „небіжчика“ спімнула
Та й тяженько тут зідхнула:
„Він мене не розумів!“
Далі скочила в культуру,
Ворожбу, літературу,
Стрій[1], політику і спів.

„Я потакую й смакую,
Та для форми десь якую
Суперечку підведу;
Малпа спорить, гарячиться, —
Бачу, потік не скінчиться,
То ж, наївшись, більш не жду.

„Пані люба, я щасливий,
Що такий тут скарб правдивий
Несподівано знайшов!
Тут скріпив я тіло й душу,
Та простіть, спішити мушу,
Та прийду швиденько знов“.

„Малпа щось там ще плескала,
Я не слухав, як дам драла,
Коло Вовка опинивсь.
„Ах, Микито, я тут гину,
А ти там цілу годину!
Ну, приніс що? Пожививсь?“

  1. Стрій — лад, режим.