Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956).djvu/26

 

ПІСНЯ ПЕРША.

 

Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Мов дівчина у вінку;
Ожили луги, діброви,
Повно гамору^[1], розмови
І пісень в чагарнику.

Лев, що цар є над звірями,
Пише листи з печатками,
Розсилає на весь світ:
„Час настав великих зборів!
Хай зійдесь^[2] до царських дворів
Швидко весь звірячий рід“.

Ось ідуть вони юрбами,
Мов на відпуст^[3] з корогвами —
Все, що виє, гавка, квака;
Лиш один мов і не чує,
В своїм замку знай ночує
Лис Микита, гайдамака.

1. Гамір — гармидер, галас.
2. Так кажуть у Галичині, замість „зійдеться“ як і далі частенько буде „ховаєсь“, „обзиваєсь“ зам. „ховається“, „обзивається“ і т. і.
3. Відпуст — богомілля, проща.