Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956).djvu/33

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


„Царю, страже наших прав!
Ковбаси я мав шматочок,
Та й сховав її в куточок, —
Лис і тую в мене вкрав!“

Кіт Мурлика скочив жваво:
Бач, яке собаче право!
Ковбаса була моя!
Що Лис злодій, я не спорю,
Але ковбасу в ту пору
В ковалихи викрав я!“

„Чиста правда, що й казати —
Рись почав так промовляти, —
Лис Микита злодій є.
Він сумління, честь і віру
За курча, горілки міру
Без вагання продає.

„Та ж то нехрист, та ж то Юда!
Патріотизм в нього злуда[1],
Хто ж добра б від нього ждав?
Знаю я його натуру!
Він всіх нас жидам на шкуру
За свинини б фунт продав.

„Заєць ось — душа спасенна,
Як живе, ні в ніч, ні денно
Зла нікому не хотів.
Ну пішов він до Микити,
Той, бач, мав його навчити
Тропарів і кондаків[2].

  1. Злуда — обман.
  2. Тропарі, кондаки — релігійні пісні.