Клясти, злитись, неборак!
Але то не вся ще кара!
Ось він кличе Джіафара
І йому говорить так:
«Ну, як думаєш, мій друже,
Наш коваль приємно дуже
Проводитиме цю ніч?»
Джіафар
«Ей, не ситий і не п'яний, —
Будуть снитися цигани, —
Це куди немила річ».
Халіф
«Ну, вдягай купецьку свиту!
Мусимо йому візиту
Нині поночі зробить».
Джіафар
«Пане, цього б я не радив.
Як він вчора нас скромадив, —
Нині, певно, буде бить».
Халіф
«Ні, дарма про це товкмачить!
Мушу я його побачить.
Клич Месрура зараз тут!
Без замішки, без сперечки
Одягаймось по-купецьки
І махаймо в Божу путь!»
Не минуло півгодини:
Вулиця́ми три людини
Серед пітьми тихо йшли
Аж в той темний закаулок,
Де Бассім мав свій притулок —
І що ж там вони найшли?
