Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/131

Що кузні всі на три дні
Замика, й за тебе, друже,
Нам було турботно дуже.
Будь же ласкав, відчини!

«Ми прийшли тебе відвідать,
І потішить, і тобі дать
Добру раду. На часок
Нас впусти! Нам любі хвилі
Тебе бачить в добрій силі,
Твій почути голосок».

«Ха, ха, ха! — Бассім сміється. —
Дурню! так тобі здається,
Ваших я жадни́й потіх?
Впу́щу вас, гидкі фафулі,
Щоб під ніс вам тикать дулі,
Насвистать на вас усіх!»

Ось по сходах він гуркоче,
Ось у замку ключ скрегоче,
Ось він двері відчиня,
Вгору їх веде з собою
І впускає до покою,
На порозі зупиня.

«Ну, погані волоцюги,
Смаровози і дрантюги,
Завидющі сліпаки!
Гляньте, вибалуште очі!
Ви гадали, сеї ночі
Буду їсти дрижаки?

«Гляньте, осьде хліб у мене,
Ось вино, а ось печене,
Марципани і цукри́.
Але жаден з вас, мосьпане,
Ні шматочка не дістане,
Хоч всю хавку розідри!