Чародія нам ось того
Нині треба ще на гак!“
Як для зла, то вартового
І шукать не треба довго —
Він і сам десь близько ждав;
Пан суддя вже в уніформі,
З вартовим по всякій формі
Протокол як стій списав.
„А тепер гляди, небоже!
Докінчить це діло гоже —
Твій найперший заповіт!
Правду своїх слів докажеш,
Як нам зараз же покажеш
Чародія того слід!“
Пан суддя в одну хвилину
Вдяг турбан на головину,
Посіпак узяв сім пар —
І готов був до походу
Хоч в огонь, а хоч у воду,
Мов козак той на татар.
Рушив похід вулиця́ми,
Та не просто, манівцями,
І щохвилі ріс, міцнів,
Бо щокрок юрба цікава,
Чуючи, яка це справа,
Пристає до них з боків.
За малої півгодини
Натовп люду незлічимий
Гоготів, неначе грім,
Вулиця́ми плив, як слиж вивсь,
Аж нараз спинивсь і сти́жбивсь
Там, де Касимів був дім.
Вартовий сказав: „Ось тут він!“
Пан суддя сказав: „Мабуть, він
