Бляйберґ, — і ти простяг руку на святі перекази, — і на тебе трикратне прокляття!
Мимовільна дрож пробігла по всіх присутніх при цих рабинових словах.
Ізак хотів щось говорити, але рабин махнув рукою аби мовчав.
— Не говори нічого, не виправдуйся, ми знаємо твої діла і твої слова! Тільки безоглядний відклик усього може тебе звільнити від прокляття. Вибирай: або держатися строго закона предків, або довіку бути вигнанцем поміж синами Ізраїля!
Арон несміло, крадькома приступив до Ізака і шепнув йому:
— Відклич!
Ізак нерішучо обернувся і промовив до Арона:
— Відкликати? Що відкликати?
— Відклич усе! Згодися на все, а то пропадеш! — шептав йому Арон з виразом перестраху. — Ти не знаєш, що тобі грозить.
— Що мені грозить? — мов непритомний перепитав Бляйберґ. — Що мені може грозити? Я ні до чого злого не почуваюся.
А потім, обертаючися до рабина, сказав рішуче:
— Не знаю, хто ви такий і хто дав вам право проклинати мене та говорити про якийсь відклик. Я ні з ким ні на що не змовлявся. Догадуюся що ви рабин, але не признаю ніякої вашої власти над собою. Я гість у цім домі і прошу вас випустити нас, гостей, свобідно, та надіюся, що не захочете нарушити права чужого дому.
Рабин сумно похитав головою.
— Чи не казав я? — промовив він. — Із тебе говорить злий дух. Ти знаєш тільки себе
