Сторінка:Іван Франко. Твори в 30 тт. Т.29 Кн.1 (Харків-Київ, 1924-29).djvu/251

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Ля Біссонієр перервав дискусію, махнувши рукою; він знав з досвіду, яка плутанина повстає, коли почали допитуватися про дрібні привички поодиноких людей. Це вже річ слідства визискати цей важний доказовий матеріял, загадки відірваного ріжка, стемпля й ініціялів. Перейшли до того, що веліли свідкам докладно описувати всі дрібниці при відкриттю злочину. Міньо оповів, як створене вікно збудило його цікавість і як він скрикнув голосно, побачивши страшно понівечене тіло хлопчика. Панна Рузе оповіла, як вона прибігла на крик Міньота, й описала потім події попереднього вечора, церковну відправу і як по ній провела Зефірина аж до його вікна і як він у свавільній веселості вскочив вікном до хати. О. Филип і брат Фульґенцій оповіли зі свого боку, як, припадково проходячи вулицею, також були свідками відкриття злочину, описували, в якім стані знаходилася кімната й означили докладну точку, де на помості лежав паперовий клубок, який вони дозволили собі лише розгорнути, заким поклали його на столі. А Марко додав коротко ті немногі уваги, які проробив, прибувши останній.

Ля Біссонієр обернувся тепер до Сімона.

— Ви сказали нам, що ви 20 хвилин перед північчю вернули додому й застали ввесь дім у повнім спокою. Чи ваша пані спала вже?

Де дозволив собі втрутити своє слово.

— Пане прокураторе, чи не було б пожаданим, як би пані Сімонова була тут. Не могла б вона на пару хвиль потрудитися сюди.

Ля Біссонієр, потакуючи, кивнув головою і Сімон поспішив наверх до своєї жінки, яка швидко прийшла з ним разом.