кую собі: дощ буде мужеського рода — або, може, женського, а чого доброго, може ніякого — цього дошукатись тепер мені не пора. Відповідно до рода, який кінець-кінців виявиться, буде the rain значити або der Regen, або die Regen, або das Regen. В інтересі науки покладу собі за основу, що це слово буде мужеського рода. Добре! Тоді the rain буде значити der Regen, коли про нього згадується попросту в спокійнім стані без ближчого означення, значить nominativus; коли одначе той дощ нападає геть кругом на землю, тоді він прив'язаний до певної місцевости, проявляє певну діяльність, цебто спочиває (в німецькій граматиці це числиться до діяльностей) і це доводить дощ до dativ'а, так що з нього робиться dem Regen. Та бо той дощ усетаки ще не має спокію, але проявляє діяльну чинність — цебто паде, мабуть на злість птахові — це означає рух і має такий наслідок, що слово пересувається в akusativ і таким способом із dem Regen „робиться“ den Regen.
Вивороживши ось так свою долю щодо цієї точки, набираю відваги й відповідаю по-німецьки: „Der Vogel wartet in der Hufschmiede wegen den Regen“. Аж тут учитель лагідненько поскромлює мою радість увагою, що коли в реченню появиться слівце „wegen“, то воно переносить залежне ім'я в genetiv, нехай із того вийде що хоче, — от тому то й цей птах чекає в кузні „wegen des Regens“.
NB. Пізніше я довідався від вищої поваги, що є й „виємок“, який дозволяє при деяких особливих, дуже замотаних обставинах сказати „wegen den Regen“, але цей виємок допускається тільки при цім однім слові.
