люблять робити собі таку іграшку. Ось приклад із одної повісти: „Er reiste, als die Koffer fertig waren und nach dem er Mutter und Schwester geküsst und nochmals sein angebetetes, einfach in weissen Muslin gekleidetes, mit einer frischen Rose in den sanften Wellen ihres reichen braunen Haares geschmücktes Gretchen, das mit bebenden Gliedern die Treppe herabgewankt war, um noch einmal sein armes, gequältes Haupt an die Brust desjenigen zu legen, den es mehr liebte als das Leben selber, ans Herz gedrückt hatte, — ab.
Ta гов! Не добре займатися надто багато розривними дієсловами, а то нехибно вони швидко позбавлять чоловіка душевного спокою. А коли хто не послухає перестороги й заглибиться в них, то мозок у нього або розм'якшиться, або закам'яніє.
Особові заіменники і прикметники цього язика, це також страшне джерело різнородних прикростей. Слово „Sie“ значить „you“ (ви) і „the“ (вона), значить „her“ (він) і значить it (воно), означає they (оця), означає them (онта). Представте собі оплакане вбожество мови, що силує одне однісіньке слово відбувати службу за шість, і то ще такого маленького хробачка з усього трьома буквами при душі. А що ж за розпука, коли чоловік не знає ніколи, в якім значінню наш розмовник ужив цього слова! Достаточна причина для мене, щоб особі, котра скаже до мене „Sie“, по можності скрутити в'язи.
А далі придивімося ще формам прикметників. Коли де, то тут потрібна б була простота. Якраз привід для винахідника цієї мови — утруднити справу якнайбільше. Коли ми в нашій виразній англійській мові гово-
