— E, — мовив він, — з сойкою не так легко вийти на своє! Не повірите, які в неї бувають настрої і чуття і як вона вміє висловити їх. І при тім вона не говорить як-будь — ні, як по писаному! Найкращі звороти так і пливуть у неї. Мовою володіє, як ніхто; слова не забракне їй ніколи, борони боже! Сипле ними, не надумуючись. І що ще зауважив я: жодна птаха, жодна корова, ані жодне сотворіння не говорить такою добірною мовою, як сойка! Думаєте: кіт? Ну, цей, певно, говорить добірно, але нехай лише попаде в роздразнення! Коли вночі б'ється з іншим котом на дасі, тоді б ви послухали, якими словами вони лаються! Аж млоїть і вертить, слухаючи.
— Сойку можна з деяким правом зачисляти до птахів бо має на собі пір'я, а може й тому, бо не платить податків; але з усякого іншого погляду вона така самісінька, як ми. Бо бачите, у сойки є свої нахили й таланти, почуття й інтереси так само, як у чоловіка. Морально сойка не стоїть вище від конокрада. Вона краде, бреше й ошукує, обдурює кожного, де тільки може, ніяка найсвятіша обіцянка не в'яже її. Що таке почуття обов'язку — цього ви їй ніяк не втокмачите. А найкращий доказ у тім, що сойка вміє клясти й лаяти, як ні одна перекупка в цілій Каліфорнії. Кицька також вміє клясти й лаяти — це так, не перечу. Але коли сойка розпустить язика як слід, то нема тої сили на землі ані в небі, щоб могла зрівнятися з нею. В сварці і лайці вона майстер, сипле цупко і влучно так, що ніхто не додержить їй кроку.
— Що вміє чоловік, те вміє й сойка: вміє плакати, сміятися і стидатися, вміє робити за-
