Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/33

— 26 —

Десять разо̂в мѣрь, а раз утни.
Де сѣсти, там сѣсти, абы що з-ѣсти.
Де ти ради̂, там рѣдко бувай; а де не ради̂, там не заглядай.
Де той хлѣб дѣвся, що 'сьмо вчора з-ѣли?
Де тонше, там ся рве.
Де тя просять не вчащай, де не просять не бувай.
Де хата не метена, там дѣвка не плетена.
Де храм, то и я там.
Де хто лѣтовав, най там и зимує.
Де худоба, там и шкода.
Де чорт сам не зможе, там бабу по̂шле.
Дешева рыба, дешева и юшка.
Де щастье упало, там и пріятель мало.
Де ѣдять, там ся тисни, де грошѣ лѣчуть, там ся не пхай, а де бьють, утѣкай.
Дивится, як во̂л на новіи ворота.
Дивного фелю чоловѣк.
Ди́во, не решето, богацько дѣрок, а нѣкуда вылѣзти.
Ди́во, що у пана жѣнка хороша.
Ди́во, як сито, а чудо, як решето.
Дитина що ся поступить, то лупить.
Дитину люби як душу, а тряси як грушу.
Дитину серцем люби, а руками гнети.
Для пріятеля нового, не пускайся старого.
Дмеся, як лехкє в борщи.