Лазар (1723 р.), Кіндрат Шум Гапоненко (1729), Мартин Гаркун (1731), Яковенко Жиян (1731), Яковенко Кость (1734), Гаврило Височин (1740), Сенич Роман (1740 березень і 1741 р.), Яковенко Яким (1740 грудень)[1]. Цих наказних сотників звичайно обирали з отаманів як городових, так і наказних. Взагалі, треба сказати, в Баришполі всю цю місцеву урядову старшину обирали чи призначали з небагатьох, порівнюючи, козацьких старшинських родин. А тому часто кожен з представників цих родин посідає в різні часи урядові посади, часто переходить з одної до другої і знов повертається на стару. Отже, погляньмо списки отаманів городових і курінних.
Отамани городові: Сидір? (1652), Шепеленко Данило (1654), Поклонченко Ісидор (1661), Розвиско Сахно (1664), Верненко Давид (1665—6, далі 1682—3 р.), Волочай Василь (1669—70), Помошний Нестор (1673), Шорсткий Іван (1676—1685), Москаленко Василь (1678—80, 1697—1698), Горкун Іван (1686), Ковалівський Гордій (1688), Левоненко Микита (1696), Шум Кіндрат (1705—1716), Дгань Самійло (1712), Кузьменко Яким (1723—25, 1731), Жеян Іван (1728), Зленко Іван (1729), Горкун Мартин (1731 червень), Лук'яненко Павло (1734), Михайленко Степан (1736), Гиченко Леон (1737), Хурські Левко й Нечипір (1739), Щигел Микола (1740), Безпедий Йосип (1740), Горковенко Мартин (1740), Колодяжний Леон (1740), Сенич Роман (1746), Височин Гаврило (1749—50, 1755—58), Кузьменко Стефан (1753—1755, 1763 р. 1764—6), Ярмак Василь (1755 вересень), Горковський Йосип (1761—2, 1763).
Відомості про курінних отаманів ми маємо про таких: Таран Гапон (1682 р.); Грицько? (1697), Горкун Мартин (1725, 1728, 1731), Прийський Грицько (1725), Яковенко Кость (1731), Котко Григорій (1631, 1740, Михайленко Остап (1731), Лук'яненко Павло (1731, 1740). Яковенко Жиян (1731), Майновченко Павло (1731), Гиченко Леон (1736), Горкавенко Яким (1740), Сенич Роман (1740—1744, 1749,1750), Щигель Петро (1741), Щигель Микола (1744, 1750), Логвин Михайло (1741, 1744, 1750), Горкавенко Прокіп (1741), Михайленко Іван (1744), Прожейко Мойсей (1750), Щербак Іван (1757), Кузьменко Степан (1763).
Тут ми можемо підкреслити дві риси. Перша, що на урядах батьків ми зустрічаємо частенько й синів. Напр., Горкун — Іван, Мартин; Горкавенки — Яким, Прокіп, Мартин; Кузьменки — Яким і Степан; Михайленки — Остап і Степан; Сеничі — Конон і Роман і т. и. По-друге, цікавий той факт, що одна й та сама особа посідає різні уряди, часто міняючи їх і повертаючи знов на старі.
Нижчеподана таблиця показує, які посади й скільки разів посідали різні урядові особи з старшинських родин (окрім тих, котрі посідали один тільки раз певний уряд).
- ↑ Відомості про сотників XVII в. дають акти, що їх видав Стороженко під заголовком „Мѣстечко Борисполе въ ХѴІІ в.“ (К. 1892). Для XVIII в. далі ми знаходимо їх у документах та актах, прикладених до опису Баришпіл. сотні Рум'янцівської Ревізії.
