Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/101

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Ч Прізвище, ім'я В які роки був сотн. нак. В які роки був отаманом город. В які роки згадується як отам. курінний
1 Москаленко Василь 1682 1678, 1698
2 Шорсткий Іван 1687—8 1676, 1685
3 Гапоненко—Шум Кінд. 1729 1705, 1716
4 Горкун Мартин 1731 1731 1725, 1728, 1731
5 Яковенко Кость 1734 1731
6 Сенич Роман 1740, 1741 1746 1740, 1744, 1749, 1750
7 Височин Гаврило 1740 1749, 50, 1755, 1756—8
8 Кузьменко Яким 1723—25, 1731
9 Верненко Давид 1665—6, 1682—83
10 Лук'яненко Павло 1734 1731, 1740
11 Гиченко Леон 1737 1730
12 Щигель Микола 1740 1744, 1750
13 Кузьменко Степан 1753, 1755, 1763, 1764—66 1763
14 Горковський Йосип[1] 1761—2, 1763

Нам треба ще спинитися на урядах міських, а саме війта та ключника ратушного. Як старшину обирали здебільшого на уряди з одних і тих самих родин, так і тут значніші міщанські родини дають війтів, ключників, а також (для XVII в.) і бурмистрів. Погляньмо, передусім, на реєстр війтів: Федір? (1612 р.), Сенович Кіндрат (1614 і 1615), Сеневич Богдан (1615), Сенченко Семен (1637), Терешкович Яків (він-же Яцута, 1637 березень, 1638—40, 1695), Грищенко Павло (1637 червень), Колодяжний Семен (1637 серпень), Вірний Сергієнко (1640—43), Куранда Харко (1644 і 1654—6), Андрійович Йосип (1650—1654), Линник Григорій (1657), Тимошенко Іван (1659—60), Малинський Григорій (1660—3 і 1664—6), Підгайний Евстафій (1663—4), Левченко Веремій (1666), Мовчан Роман (1669), Андрониченко Осип (1670), Романович Федір (1673), Стетченко Павло (1674), Миневич Іонисим (1676), Мурмарка Андрій (1678 і 1682), Березненко Григорій (1680), Малинський Іван (1682—85 і 1687), Проскурня Федір (1686), Ісаєнко Стецько (1688), Власенко Тарас (1696), Клименко Гаврило (1697—9), Ювенок Ярема (1705 і 1716), Мозковий Микита (1712), Линник Мартин (1723—25 і 1731), Проскурня

  1. Крім того в 1766 році Горковський має уряд возного сотенного. Можливо, що Горкавенки й Горковський — одна й та сама фамілія, — змінено тільки трохи прізвище; за це промовляє той факт, що один із Горкавенків у 1760-х рр. був возним Баришпільським (Модзалевський, Малорос. Родосл.). В актах-же ми зустрічаємо в 1760-х р. тільки одного возного — Горковського.