Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/103

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Тут засідають як війт, так і бурмистр з райцями й лавниками. Бувало, що засідав бурмистр з лавниками, а війт з райцями, рішаючи звичайно аналогічні справи, тимчасом як на підставі закону кожна колегія мала збиратися окремо й розвязувати свої спеціяльні справи. Натомість, як ми сказали, бувало в Баришполі, що збиралися разом війт із райцями й лавниками (присяжними). До речи, райців, як членів колегії бурмистра, акти XVII в. м. Баришполя часто звуть бурмистрами.

Що-до функції Баришпільського міського уряду, то за відсутністю значного міського господарства уряд виконував функції переважно судові.

У таких формах відбувалося міське урядування м. Баришполя в першій половині XVII в. Але з часом і тут розпочинаються певні зміни, — починаючи з того часу, як встановлено козацьке урядування по революції 1648-го року. В першій половині XVII в. Магдебурзьке право, як видко, функціонувало в Баришполі, хоч, правда, з деякими своєрідними рисами. Містом керує мало не цілком самостійно уряд міський міщанський, а инші шари людности не втручаються. Навіть намісник (або начальник) старости Баришпільського й Баришівського, що мав увіходити до уряду міського, фактично сливе не брав участи в життю міста. Отож од 1612 до 1648 року ми бачимо, що намісник старости (або сам староста, — один раз) засідають спільно з урядом усього 5 разів (1615, 1637, 1640, 1643, 1645 рр.).

Але справа міняється за часів панування козаччини. Користаючи з правила, що до уряду міського ввіходить представник старости, намісник, — тепер до уряду міського, починаючи з 1652 р., входить представник війська запорозького, сотник Баришпільський. Далі він також втягує за собою й иншу старшину сотенну, отамана городового, а пізніше й курінних та й узагалі козацтво. Особливо ясно це помічається наприкінці XVII в., а у XVIII в. козацтво досягає повної перемоги й відсуває на другий план уряд міський. Вперше, як ми згадали, входить у міський уряд сотник 1652 року (Герасименко Антін) разом уже з отаманом городовим. Прізвище сотника, як колись намісника, стоїть на першому місці в акті: „Przede mną Antonem Harasimękiem sotnikiem у przede mną Sidorem atamanem horodowym woyska jego kr. mci zaporozkiego у przy mnie zasiadłymi wrzędu mieskim, Jiesifa Andreiewicza woyta у przy nim zasiadłymi burmistry“… „Перед мною сотником“, і „при мені войті“. Так послідовно виступають урядові особи, тимчасом як в актах давніших часів або стояло „передо мною начальником“ і „передо мною войтом“ або навіть „при битности старости“ і „предо мною войтом“[1].

Все-ж на початку панування козаччини сотник та инша козацька старшина входить до уряду міського не завсіди, частіше навіть уряд збирається по давньому: війт, бурмистр, присяжні… Згадується також в актах і за саме магдебурзьке право: „На вряде нашомъ права майде-

  1. Na urzędzie mieskym Boryspolskym przy bytności urodzonego jego mości pana Jana Kucharskiego, starosty Boryspolskiego у Baryszowskiego, przede mną Jakowem Tereszkowiczem woytem Boryspolskym“… Акт 1637, 7 травня.