Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/105

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Перейдімо тепер до огляду самого Баришполя. Місто це лежить на рівнині; як сліди його військового значіння, ще в 1760-х роках зберігсь земляний вал, який, правда, в ці часи від недогляду мало не ввесь осипавсь та зруйнувавсь.

Місто має 2 брами: Київську й Переяславську. В ньому вулиці: Київська (правдоподібно суч. Старокиївська), далі на форштаті за Київською брамою вул. теж Київська та Полуляхова і на форштаті за Переяславською брамою вул. Глибоцька й Олесницька. Крім того мало бути ще кілька вулиць, правда далеко менших, як от Козарівська та Груздовська, але докладних відомостей ми про них не маємо. На Київській вул. містяться три церкви: Різдва Богоматери, Борисоглібська та Архістратига Михаїла. На Глибоцькій — тепер ця частина вулиці зветься, як видно, Переяславським Трактом — Миколи чудотворця, на Олесницькій немає. Є в місті кілька шкіл (звичайно при церквах), а саме — на Київській вул. — 3, на Глибоцькій — 1; на Олесницькій немає. Є також кілька шпиталів: 2 з них містяться на Київській вул., а 1 на Глибоцькій. В цьому останньому живуть безхатні жебраки, які живляться з того, що випрошують серед людности (в 1766 р. їх бачимо — 5). Поліції в місті, „як не було давніше, так і тепер (1766 р.) немає“.

Цікаву замітку маємо ми (в Рум'янцівському описі) про те, як боролася людність з пожежами. Сотенний уряд часто нагадує людності про обережність що-до пожеж, хоч улітку палити в пічках не забороняється, бо на дворах спеціяльних літніх пічок немає. Протипожежні „інструменти“-ж такі: на рогах вулиць стоять діжки з водою, а в канцелярії сотенній є 10 відер, 10 рискалів, 10 лопат і 5 сокир, — „в повній готовності“. А в часи пожежі — з кожного двору має прибігти людина з відром або сокирою, що докладно розписано й оголошено серед людности.

Що-до характеру вулиць що-до їх людности цікаво підкреслити одну рису. В той час як людність на форштатах за Київською й, головне, за Переяславською брамою здебільшого хліборобська, людність Київської вулиці мало не вся ремісникує та промишляє різними промислами. А саме на форштаті за Переяславською брамою ремісникує 11 дворів, промишляє 13, 229-же дворів (крім пустих) мають иншу працю (хліборобство, заробітки, то-що). За брамою Київською ремісників 35 дв., тих, хто живе з промислу чи торговлі, — 12, инших —116 дв. На Київській-же вулиці: ремісників 57 дв., промисловців та крамарів 23, иншої людности 14 дв. Або 83,4 усієї людности на цій вулиці живе з ремества та промислів. Це дає підставу думати, що ця вулиця — найдавніша, і міщани заселюють її здавна.

Основна риса Баришполя це те, що значна частина міста належить старшині. Ми знаємо, що кінець XVII і початок XVIII в. на Гетьманщині позначалися тим, що дуже розвинулася торговля та промисловість. Зокрема зростає економічна діяльність старшини, що після трагедії року 1709 починає серйозно думати про те, щоб забезпечити себе матеріяльно, та з усіх сил нагромаджує різне майно в своїх