Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/107

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


писаря сотенного — Івана Яновського, „асаула“ — Василя Єрмака (або за иншою транскрипцією — Ярмака), хорунжого — Григорія Жученка (в иншій транскрипції — Жук). Тільки один із цієї старшини не має власного двору це Вас. Єрмак „асаул сотенний“ Баришпільський. Він живе у дворі свого дядька, Ів. Єрмака, дуже багатого козака, займає одну хату і має своє власне господарство. Що-ж до отамана Стефана Кузьменка, то його двора ми в описі не зустрічаємо. Правдоподібно, він містився в кінці опису дворів Баришполя, що до нас не дійшов. Окрім старшини Баришпільської сотні, мала ще двори старшина з инших, а саме: Дараган[1], „вдовствующая полковница“, що мала силу дворів у Баришполі, які її чоловік, полковник Київський Дараган, дістав від гетьмана, покупив чи забрав у підданство. Далі ми бачимо тут двори Ф. Сулими, полк. Переяславського, зн. тов. Поваловича та инших. Найбільше належало полковниці Дараган, а саме вона мала 204 двори, або 38,6% усієї кількости дворів у Баришполі. Сотникові Афендикові належало 23 двори (4,3%; правдоподібно, значна частина дворів Афендика була в кінці опису, що до нас не дійшов, бо вже року 1730 Стефан Афендик мав 30 дворів[2], а після того купував іще), значковому товаришеві Поваловичеві — 11 дворів (2,1%), возному сотенному Горковському 3 дв. (0,6%), нарешті полковникові Переяславському Ф. Сулимі[3], значковому тов. Лубенського полку Шепелевому, писареві сотенному Баришпільському Яновському, сотен. хорунжому Жученкові та військовому канцеляристові переяславського полку Гоголеві[4] — по одному двору (разом 1%).

Отже, усій старшині (9 особам) належало 46,6% усіх дворів. Козакам (виборним, підпомічникам) належало теж 46,6%, духовним — 2,2%, підсусідкам козачим і духовним 4% і, нарешті, посполитим (окрім тих, що належали старшині) — 0,6%. Як ми бачимо, старшина вже зуміла захопити величеньку кількість дворів до своїх рук; їм часто належать

  1. Дараганів є кілька родів (відомості про них подає Модзалевський). Про рід полковника Юхима Дарагана відомостей сливе не маємо, знаємо тільки, що батько його Федір жив у першій половині XVIII в. Мало знаємо й за самого Юхима Федоровича; знаємо, що він був за бунчукового товариша у Переяславському полку; року 1747 обраний одним із 3-ох кандидатів на уряд полковничий Київський. Був присутній, як один із представників гетьмана, при „елекції“ кандидата на місце архімандрита Київо-Печерської Лаври. Нарешті — полковник Київський з 21 січня 1751-го року, за Модзалевським; на нашу-ж думку, це мало бути трохи згодом, бо в універсалі Розумовського з наданням м. Баришполя, від 14 січня 1752-го року, його названо бунчуковим товаришем. Можливо, Київський полковничий уряд він дістав 21-го січня 1752 року; а не 1751-го. Одружений він був із сестрою гетьмана Розумовського, чим і пояснюються ті милості, що ввесь час сипляться на Юхима Дарагана.
  2. Модзалевскій, Мал. Род.
  3. Нащадкові Івана Михайловича Сулими, кол. намісника староств Баришпільського та Баришівського за старостування Ст. Жолкевського, що відомий тим, що напав та зруйнував Кодацький замок (Модзалевскій, Малор. Родословн.).
  4. Опанасові Дем'яновичеві Гоголь-Яновському, канцеляристові військовому Канцелярії Переяславського полку (з 1782-го р. — полковий писар), дідові славнозвісного письменника Миколи Гоголя (ibidem).