Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/109

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Що-до фаху, а також окремих власників, ремісники поділялися так:

Ч НАЗВА У Дараган У Афендика У Поваловича Инші верстви Всього
1 Кравецтво 8 1 1 6 16
2 Шевство 21 3 12 36
3 Ткацтво 24 1 5 30
4 Ковальство 8 1 9
5 Ганчарство 1 1
6 Іконопис 1 1 2
7 Шаповальство 1 1
8 Теслярство 1 1
9 Лимарство 1 1
10 Кушнірство 2 2
11 Вироблення сит 1 1
12 Котлярство 2 2
Разом 67 5 2 29 103
або у % 65,1 4,8 1,9 28,2 100

З цієї таблиці видко, що значна частина реместв була в руках старшинських підданих, підсусідків та посполитих, зокрема Дараганових. Деякі фахи мало не цілком (а то й цілком) монополізовано в їхніх руках, напр., ковальство, 8/9 якого було в руках Дараганових підданих, ткацтво, більш як ⅚, шевство ⅔ в руках Дараган і Афендика. Нарешті, шаповальство, кушнірство, котлярство й теслярство цілковито були в руках старшинських підданих.

Ще одна досить цікава риса що-до ремісників. Більшість із них у цеху не було записано. Замітку про те, що в цеху записаний, ми маємо тільки про 34 дворовласники (3 кравці, 8 шевців, 19 ткачів, 2 ковалі, 1 шаповал, 1 кушнір). Але характерно, що переважна більшість, цих цехових ремісників припадає на старшинських підданих. А саме: 27 належало Дараган, 1 — Афендикові, 1 — Поваловичеві і тільки 5 були вільні (або 14,7%). Можливо, що запис у цех, який міг бути в Баришполі важкий (виходячи з того, що записано до цеху було тільки одну третину всіх ремісників), полегшувався для підданих старшинських впливом їх панів. Крім того, мабуть, більшість із них увіходила до цеху як колишні міщани, яких захопив у підданство полк. Дараган (про це ми скажемо згодом).

Подібно до ремісництва, була справа й з промислами та торговлею. Найбільш гонять горілку, часто також і мед, шинкують ними, варять і продають солод. Всього цим займається 32 дворовласники, з них