Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/124

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ПАВЛО НЕЧИПОРЕНКО.

(На підставі архівних матеріялів 1740—60 рр.).

Так звані Батуринські та Глухівські „Національные строенія“ почато будувати після царського указу, що його здобули українські депутати року 1748-го.

В одній з архівних справ (Про призначення архітекта Андрія Квасова) сказано про це так: „Высочайшимъ Императорск. В-ва именнымъ указомъ по всеподданнѣйшему 1748 г. всего малороссійского народа, черезъ бывшихъ тогда малороссійскихъ депутатовъ, прошенію повѣлено городъ Батуринъ возобновить, церкви Божіи построить и привести въ преже бывшее его состояніе“[1].

Окрім „національних“, так-би мовити, державного характеру робіт у Глухові та Батурині, одночасно з ними провадилися також будування приватні в різних маєтках Розумовських.

Через це важко провести межу між будуваннями за часів Розумовського державними і його приватними, як важко розмежувати державно-громадську трудову повинність од роботи на користь Розумовського, як власника та підприємця.

В роках 1751—61, наприклад, будуються суконні фабрики в с. Мельні, Н. Млинах та Батурині, свічна фабрика, ремонтуються будівлі Деревінського поташно-смольчужного заводу, будуються флігелі, кухня, льохи, каретні, будуються цегляна церква Н. Д. Розумовської в Козельці, її-ж будинок у Дочанському хуторі і т. п. будівлі приватного характеру, яким постачали і будівельний матеріял, і робочу силу як будуванням національним.

Усі ці будування, і державні, і приватні, були тісно звязані матеріяльно і адміністративно з тим-таки Батуринсько-Глухівським центром, що керував „національними строєніями“. Їх мали виконати силами усієї вільної людности України: козаків, посполитих та їхніх підсусідків.

З 1748 по 1757 рік готують у Батурині різний будівельний матеріял, для чого збудовано лісопильню („пильную мельницу“), цегельню на 5 печей, випалюють вапну, готують камінь, то-що.

 
  1. Харківський Центр. Істор. архів, Чернігівський відділ, сп. № 36, 1757 р.