Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/158

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

155

Вінницьке селянство 1840-их рр.

В с. Кустовцях і Заливанщині були тимчасом поставлені розсильні команди.

Подільський губернатор приїхав у Заливанщину допіру 18 серпня. Передусім він узяв економічний список селян і намітив з нього 35 господарів (з різних груп—тяглих, піших і т. и.), яким наказав з'явитися до нього. Але натомість до нього з'явилася вся громада і з плачем почала скаржитися та прохати справедливости. На всі вимоги губернатора йти на панщину вони рішуче відмовлялися, обіцяючи, правда, відробити її замість цього дня в суботу.

Як з'ясувалося згодом, ця впертість селян залежала від того, що вони побоювалися начеб-то ці трицять п'ять господарів покликані для покарання.

Скарги, які принесли селяни, що їх викликав і розпитував губернатор, були такі:

1) Величезна площа засіву в поміщика, що потрібує величезної панщини. Селяни відбувають панщини 5 день на тиждень, лишається вільною тільки субота, але коли трапляється свято, то замість нього селяни мають працювати в суботу. В жнива примушують працювати всіх поголовно. Праця провадиться уроками, причому їх дається такі великі, що одноденну урочну працю ніколи в один день зробити не можна. Обрахунки-же панщини поміщик провадить неправдиво й кривдить селян. Жінок примушує прясти дуже великі мотки, причому льон і коноплі дається напівгнилі, так що доводиться докладати своєї.

2) Селян дуже жорстоко карають. Гуменний Ясник б'є селян просто нагаєм, а вагітних жінок ставить на важкі роботи, через що 8 з них тепер загубили дітей.

3) Крім того, були висловлені різні особисті скарги селян, що найчастіш полягали в скаргах на відібрання у них сіножатей, робочої худоби і т. и. Багато також скарг на жорстоке поводження поміщика та економічного персоналу.

Такі були в головних рисах скарги селян; крім того селяни заявляли, що цілком завдовольнити їх може тільки увільнення від поміщика, якого вони не хочуть мати за пана.

Не вважаючи на те, що й губернатор і майор Позняк визнавали скарги селян за правдиві, — все-ж обидва вони вирішили, що завдовольнити їх можна аж тоді, коли селяни цілком заспокояться. Щоб заспокоїти селян, викликали дві роти Камчатського Єгерського полку: одну в Кустовці, де в цей час перебував старший урядовець для доручень при Подільському губернаторі, а другу до Заливанщини. Після цього губернатор поїхав зараз-же, не чекаючи, поки прийде військо, до Кустовець, звідки йому доносили про те, що селяни хвилюються і не виконують поміщикових розпоряджень.

Приїхавши туди, він зібрав усю громаду й запитав її, чому не робиться панщину. На це селяни відповідали, що виконують панщину; управитель-же Пухальський тоді почав наводити різні факти про не-