156
Сергій Шамрай
слухняність селян, головним з яких було те, що 18 серпня не вийшло на панщину 139 душ. Але, як з'ясувалося при розслідуванню, ці всі 139 людей були зайняті на иншій роботі, а саме: частина з них направляла шляхи з наказу економії, кілька було „в отлучке“ з дозволу економії, кілька лежало хорі, а решта працювала з наказу економії на инших працях. Не ствердилися також инші свідчення управителя Пухальського. Але все-ж не вважаючи на те, що за селянами, очевидно, була правда, губернатор наказав селянам виконувати розпорядження поміщика.
Селяни лишилися незавдоволені з „суду“ губернатора. Вони боялися, що їм доведеться і далі працювати по 6 день на тиждень, про що тим більш їм сказали й управитель Пухальський і писар економії, який до того додав, що „пусть только уѣдетъ губернаторъ!..“
В цьому-ж рапорті Подільський губернатор повідомив генерал-губернатора й про скарги селян с. Кустовець, а саме: 1) перед 6 роками поміщик захопив від селян 300 моргів ріллі та їхні сіножаті, а за це дав їм сіножаті в болотяному місці, цілком ні до чого непридатному.
2) З цим збільшенням площі економічної оранки зросла й панщина, що тепер сягає до 6 день на тиждень. Перед трьома роками скаржилися селяни на це становому приставу, але даремнісінько. Навіть більше: у паперах його канцелярії зовсім немає про це згадок.
Цеє зростання панщини та економічні злидні селян і призвели до вибуху після суворого масового покарання селян 23 липня. Тому, пише губернатор, обвинувачувати селян особливо не можна. Але, з другого боку, за таких обставин у них зростає незавдоволення, що може колись призвести до повстання, а тому, на його думку, потрібно поставити тут роту салдат на екзекуцію й покарати найзавзятіших та найупертіших селян. Подібно зробити і в Заливанщині. По екзекуції-ж можна скласти спеціяльну комісію, і вже їй доручити розслідувати, чи справедливі селянські скарги.
До цього губернатор додає, що поміщика Піуса Борейка, за те, що він спочував селянам, ба навіть дав їм гроші на хліб (полуімперіяла), замість, щоб спробувати їх повернути до поміщика, треба покарати за його „преступный“ учинок; губернатор наказав „подвергнуть его взысканію“.
Після цього, заарештувавши в с. Кустовцях п'ятеро людей і наказавши перевести екзекуцію майорові Лознякові, губернатор виїхав до Кам'янця.
23 серпня мала розпочатися екзекуція. Лишивши півроти в Заливанщині, майор Позняк з 1½ ротами пішов до Кустовець, гадаючи з цього села розпочати екзекуцію. Прийшовши туди, він скликав громаду і почав питати, чи будуть вони виконувати розпорядження поміщика. На це ціла громада категорично заявила, що слухати його не буде, і панщину робити теж не буде. Тоді майор Позняк викликав одного з селян, щоб з нього розпочати екзекуцію, але під цей момент вийшов другий селянин і сказав, щоб екзекуцію почали з нього, а слідком за ним усі селяни, продершися крізь салдатські лави, кинулися в оточене
