Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/62

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


місцевих полковників і ті мусіли приймати тут на місці негайні заходи, щоб охоронити та зберегти. Подібним-же чином і гетьман підчас військових подій не міг перевірити на місці, оскільки вірні заяви про земельні відносини з боку зацікавлених осіб. Відновляючи обставини, серед яких з'явився певний гетьманський універсал чи полковницький лист, можемо пояснити теж і взаємні відносини між гетьманською та полковницькою владою. Приймаючи заходи оборони на місці, в момент небезпеки за-для господарства і, може, життя, полковник за-для швидкости не зносивсь з гетьманом, але це не встановляло надалі відносин для нормального часу. В гетьманських охоронних універсалах того турботного часу дано полковникам право карати всяких кривдників на місці без порозуміння з гетьманом „не обсилаючи“: така вимога продиктована умовами часу, але не може характеризувати звичайних відношень нормального часу та карну компетенцію полковника за нормальні часи. Так і в питаннях земельних турботного часу в цілях охорони полковник поширював свою компетенцію. Наслідком того могла бути певна некоординованість між органами влади. Як-раз приклад такої некоординованости стався в справі манастиря Максаківського за часи гетьманування г. Богдана Хмельницького. В гетьмана прохав манастир захисту від втручань до манастирського господарства та захоплень землі, скарга дуже поширена в ті бурхливі роки. Крім того, як звичайно робили манастирі, і Максаківський теж знайшов привід, щоб викликати особливу увагу до своїх скарг та прохань: він заявив, що має замір будувати церкву і за-для цієї мети просив обов'язати селян до послушенства. Гетьман видав відповідного змісту універсал з підтвердженням маєтків манастиря та з наказом селянам бути „послушними та помочними“. Але наслідки цього універсалу не вповні завдовольнили братію Максаківського ман.: не всі землі було повернуто до манастиря, а селяни і далі не вповні були послушні. Гетьман в новім універсалі (Генер. Сл. Черн. №260) поясняв це неуважністю полковника до гетьманських універсалів і в самій стилізації універсалу виявилось незавдоволення („дивуємся тебѣ непомалу, панъ полковникъ наказній нѣжинскій!“). Відкритої непослушности до наказів авторитетного гетьмана не приходиться припускати, але в спірних неясних справах та питаннях, за браком сталої виробленої системи та постійного порозуміння з гетьманом, полковник міг робити, в дечому розходячись з гетьманом. Села могли бути зайняті стацією війська, а з селян частина могла відмовлятись від послушенства, вважаючи себе за козаків, частину прибутків („аренды шинковій и озернии“) міг на себе повернути хтось з старшини: в таких справах полковник міг і не проявити тієї рішучости, якої вимагав гетьман що-до повернення церковних земель та послушенства манастирських людей.

Часто полковницькі універсали чи листи першого десятиліття не мають того загального характеру, як універсали гетьманські, хоч і близько нагадують їх своїм змістом. Гетьманські універсали надають нові маєтки