правдиво ревізорам було рисковано, бо місцевий уряд міг відкрити, що показання невірні. По-друге, хоч почасти й була тенденція зменшити майно, що його показували, але рівночасно були й випадки бажання, особливо між значнішими верствами людности, показати більше, себ-то й чуже, в надії це чуже через замітку в Опису собі привласнити[1].
Найбільший сумнів викликає саме визначення „дня“ ріллі у 1740 кв. сажнів. Безперечно, взагалі міра „день“ непевна, а залежить як від території, так і способу оброблення, кількости робочої худоби, то-що. З певністю можна думати, що Аршаневський обміру участків не робив, виключаючи лиш одинокі може випадки, коли обрахував день у 1740 кв. саж., і прикладав це обчислення всюди. Все-ж таки дещо обчислення дає. Напр., ми можемо обчислити иншу міру — упруг. Так ми бачимо мало не скрізь у Київському полкові, що упруг обчислено в 580 кв. саж., себ-то упруг становить ⅓ дня ріллі, або ¼ десятини, обчислення, що й досі трапляється в тому приблизно районі: упруг, або упружок — ¼ десятини. Та й відкидаючи обчислення дня ріллі як-раз у 1740 кв. саж., ми все-ж-таки не можемо погодитися з тими дослідниками, що цілком відкидають день як певну міру; ми гадаємо, що ця міра для певної території є все-ж міра досить певна. Думаємо, що, питаючи про кількість землі у селянина, ревізори, зазначаючи відповіді, брали на увагу господарські засоби, оброблення землі, себ-то мали на увазі якусь норму, скажім, хоч пару коней, і по ній вираховували, чи можна той або инший участок обробити за день[2]. Залишалися тоді лиш особливості місцевости. Отже, хоч ми не можемо вповні вірно зазначити день оранки в сучасних мірах (порівняти, напр., з сучасним днем оранки в тому-ж районі не можна, бо ми не знаємо, яку саме норму для оброблення бралося на увагу[3], але все-ж можемо прийняти, як певний покажчик земельного забезпечення тогочасних мешканців, міру, що для даного району, гадаємо, є досить одностайна.
Треба тут сказати, до речи, про поділ людности на певні групи, що-до їхньої заможности. Ми приймаємо таку норму — до 8 днів включно малозабезпечені, від 8 — до 20 середньо і вище за 20 добре забезпечені. Отже, коли-б дійсно день рахували у 1740 кв. саж.[4], це виглядало-б так: до 6 прибл. десятин, до 15 і вище; коли-ж день мав бути в дійсності трохи менший, то наділи пропорційно-ж зменшилися-б. До речи, такий наш розподіл не цілком тотожній з розподілами инших дослід-
- ↑ Максимовичъ, op. cit. с. 300; напр., Родзянко в Миргородському полку.
- ↑ До того, можна думати за аналогією з сучасним, людність найбільш показувала свою ріллю на упруги, — міра що й досі панує напр. в кол. Борзенщині. Тимчасом міра упруг є вже досить певна, і, хоч і переводячи її механічно на дні, ревізори все-ж давали досить таки сталу міру даного участку.
- ↑ Та й тепер у тому приблизно районі (напр. кол. Борзенщини) день оранки двома кіньми здебільша рахують у ¾ десятини.
- ↑ Цікаво відзначити, що після уважного дослідження Червинський (Матеріалы для оцѣнки земельн. угод. Черниг. губ., XV, с. 68) і Рклицький (Козаки Золотонош. уѣзда, с. 58) приходять до визначення дня в ¾ дес.
