ників. Напр., Федоренко[1] ділить так: малозабезпечені до 6 днів, середньозабезпечені від 6 — до 30, добрезабезпечені по-над 30 днів. На нашу думку, тут забезпечення середньої групи взято завелике, особливо коли брати мале забезпечення до 6 днів.
Може, поставлять питання, чом ми не обчислимо кількости ріллі на підставі засіву; це-б дало безперечно найправдивіші результати. На жаль, як-раз для Київського полку, а зокрема для Баришполя, це не завсіди можна зробити. Спішка перепису привела до того, що дуже часто, у господарів, що мають чимало землі, засіву не позначено. Можна-б було звичайно припустити, що ці господарі землю свою здають і хліба не сіють, але, підраховуючи загальну кількість днів, а також загальну кількість засіву, ми побачимо, що землі, яку ми можемо обрахувати на підставі засіву (оскільки ми знаємо, що сіялося в ті часи 1 чтв. на 2 дні), далеко менше, аніж днів ріллі. Отже, найправдоподібніше, значна частина засіву була просто не вказана через спішку, що була підчас опису[2].
З инших хиб опису для Київського полку можемо зазначити часте неозначення прибутків людности. Хоч загалом, треба сказати, на цифри прибутку, що їх вказувала людність, покладатися не можна — жадного контролю тут, звичайно, не було[3].
Закінчуючи ці наші вступні, побіжні уваги, ми мусимо знов підкреслити, що хоч ревізію в Київському полкові проваджено спішно й не цілком сумлінно, але результати її після певного контролю, все-ж можна визнати за досить правдиві, хоч може й не цілком повні. А тому, розробляючи ці результати з деякою обережністю, можна все-ж змалювати тогочасний стан економічного забезпечення людности, який буде не на багато, мабуть, розходитися з дійсністю.
Нарис історії Баришполя подано в иншім місці; там зазначено коротенько головні моменти його історії[4].
Загальний характер міського життя зазначено в звязку з зайняттями людности[5].
З історії адміністративного устрою подано дані за часи переважно козацькі[6].
Характеристику міського магдебурзького устрою намічено в звязку з загальними змінами після Хмельниччини[7].
- ↑ Федоренко, Воронковская сотня Переяславскаго полка.
- ↑ До речи, що-до засіву, треба спинитися на розумінню „четверичка“. Розуміння цієї міри звичайно дуже непевне, хоч що-до Баришполя можна вважати, що четверички тут писалися иноді замість четвериків (бо четверики й четверички поруч не трапляються, напр., не буває вівса 1 чтв. 2 чтк. З чт-чки, а завсіди або чтк., або четверички). В кожному разі, коли це й не так, то помилка буде незначна, оскільки четверички в описі Баришполя трапляються дуже рідко.
- ↑ Див. додаток в кінці статті.
- ↑ Іст.-Геогр. Зб., I, 93—95.
- ↑ ibid., с. 95—96.
- ↑ ibid., с. 96—99.
- ↑ ibid., с. 99—101.
