Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 2 (1928).djvu/42

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

більшого ці землі покуплено колись у баришпільців) і залишає їх собі „на врядъ сотницкий“[1].

Окрім дворів, де живуть старшинські підсусідки, піддані й посполиті, старшині належить у 1760-х р. іще 11 дворів: це двори, де живе вона сама, далі заїжджі й пусті[2].

З них 4 належать полковниці Дараган, 2 сотникові Афендикові, по 1-у в. т. Поваловичеві, в. тов. Шепелевому, возному Горковському, хоружому Жученкові й писареві Яновському. Всі ці 11 дворів мають 19 хат і 23 госп. будівлі[3]; пересічно на 1 двір припадає 1,7 хати і 2,1 госп. будівлі.

Землю записано лиш за кількома власниками: за 5-ма вищезгаданими й за осаулом Єрмаком, що власного двору не має. Землі під Баришполем записано небагато: всього 853 дні ріллі (на 1 госп. з тих, за якими землю записано, пересічно — 142,1 дня); але треба знов-таки нагадати, що здебільшого ця рілля була тільки невеликою частиною старшинських маєтків. Окрім ріллі за ними записано сіножаті на 860 кіп (на 1 госп. сіножати пересічно на 143,1 коп., або 14,3 десятини за нормою Полтав. статистиків), і лісу 9 участків (5 участків на ½ верстви кожний довкола, 3 уч. по 1 вер. і 1 уч. в 3 вер.).

У цих дворах записано таку худобу: волів — 22, коней — 16, биків — 3, корів — 11, телят — 9, телиць — 6, свиней — 22, овець — 55, ягнят — 23, кіз — 15, козенят — 10. Усього великої худоби — 52 (робочої — 41), молодої — 15, дрібної — 135, всякої — 202. На 1 господаря з тих, за якими записано худобу, пересічно припадало:

Великої худоби 10,4
Робочої 8,2
Молодої 3,0
Дрібної 27,0
Всякої 40,4

Або в переводі на велику худ. (за нормою Полтав. статист.: 1 гол. великої = 5 молод. = 10 дрібн.) — 13,7.

За цими старшинськими дворами записано було такі промислові заклади: гуралень — 3 (одна на 2 казани, одна на 1 казан), солодовня — 1, млинів водяних — 5, вітряків — 6 (кожен на 1 камінь), 2 з них з круподерками.

 
  1. Лавр. Арх., вотч., спр. № 1620, „о забратіи Бориспольским сотником у обивателей Вишенских на полях засѣяного хлѣба“ 1742 р. і спр. № 1404, „Прошеніе до ясновельможного о учиненіи с Борисполского сотника Афендика за приключенное имъ городничему и войтамъ Требуховскимъ и Дудорковскимъ тюремное вјазенье надлежащей сатисфакціи“ 1730 рік.
  2. Пусті старшинські, бо були ще двори пусті підданські й посполиті і їх ми зараховуємо до дворів тих груп.
  3. Докладно забезпечення будівлями ми не розглядаємо, не вважаючи це за важливу ознаку загосподарености (бо, напр., иноді одна хата могла бути більша за дві инших).