За чотирма господарями цих дворів вказано й прибутки з їх промислових закладів. А саме: вони мають: 10,18, 21 і 50 карб, на рік. Окрім того 2 з них мають ще прибуток з млинарства — 20 і 50 чтв. хліба на рік. Скупчуючи різними засобами міські двори в своїх руках, старшина мала замір прибрати до своїх рук міську торговлю та промисел[1]. У руках старшинських підданих, підсусідків та посполитих була чимала частина реместв[2]. Деякі фахи мало не цілком (а то й цілком) монополізовано в їхніх руках, так, наприклад, ковальство, 8/9 якого було в руках Дараганових підданих, шевство, ткацтво.
Те-ж саме доводиться сказати і про промисли. Млинарство та гуральництво скупчено в руках старшини; напр. мало не ⅔ усіх млинів належало старшині[3].
Духівництву баришпільському належало 12 дворів, де воно само жило (окрім тих дворів, де живуть їх підсусідки). З них у 9 дворах живуть священики, в трьох нижче духівництво: дячок, диякін і паламар. Окрім того одному священикові належить троє пустих дворових плеців. Що-до походження ґрунтів, то чотири з них здавна попівські й один здавна козачий, ці п'ятеро ґрунтів перейшли до нових власників у спадщину від батьків. Чотири ґрунти було покуплено: 3 у козаків і один у міщанина, кол. війта. Нарешті в трьох духовних не було своїх ґрунтів, а жили вони на ґрунтах инших: двоє на старшинських ґрунтах (Дарагана й Поваловича) і один на церковному (ґрунт Михайлівської церкви). В цих 12 дворах було 25 хат, 25 госп. будівель. На 1 дв. пересічно, — 2,1 хати і 2,1 будівлі.
Вісім господарів мають ріллю, всього 824½ дні й 1 упруг. На одного з цих вісьмох господарів припадає пересічно 103 дні і коло 1 упруга, на одного-ж з усіх господарів духовних припадає 68,7 днів ріллі. Три господарі мали й сіножати, всього на 300 кіп сіна. Окрім того двоє господарів мали й ліс, один мав 5 участків (1-ну чверть верстви, один у пів, і три на 1 верству кожен довкола), і один 1 участок (в 300 довк. саж.).
Сіяли хліб тільки п'ятеро господарів. Решта винаймає иншим свою ріллю з десятини. Всього сіється таке збіжжя:
|
Сіяло, отже, духівництво найбільш жита, але чималою мірою сіяло й пшеницю.
З худоби духівництво мало: волів — 24, корів — 12, биків — 9, коней — 14, телят — 11, лошат — 1, свиней — 30. Разом великої худоби
