Стало так, що подекуди коло замку можна і возом проїхати, так „szyroko hory wypuszczono“, від попередньої роботи замкової зменшилось на 6 — 7 городень. В таких умовах можна на гору під замок легко ворогам піднятись і стріляти до замку. Коли-ж обороняти замок, кидаючи каміння чи колодки, то це не матиме добрих наслідків: все тут-же залишиться під самим замком, з гори не скотиться і буде ворогам готовий примет[1]. Далі зауважено, що гора в деяких місцях „скажона“: глину копаючи, поробили великі ями, в яких зможуть заховатися кілька люду і потім штурмувати звідти замок. Отже треба те все засипати і потім тую гору по старому затарнувати. Тут деякі вказівки могли йти від місцевої людности, яка додавала свої спостереження до того що бачив та занотував собі сам ревізор.
Багато уваги присвятила місцева людність важливій справі — проїзду до замку. Це менш цікавило адміністрацію, більше місцевих людей, що постійно довозили до замку різні вантаги. В Кременецькім замку зазначали, що теперішнім мостом важко до замку заїхати, коли-ж вивести міст в иншім напрямі, менш прийдеться справити, приїзд буде легший, простіший і менше кошту доведеться витрачати надалі. В Брацлавськім замку зауважили, що треба міст провести через Пуцівку і зробити башту, щоб забезпечити від нападу ворогів з цього боку. Міст потрібний для того, що міщанам, що мешкають за Пуцівкою, вельми важкий вхід пішим до замку, а возом жадною мірою не можна виїхати. Такі поясніння могли подати ревізорам лиш ті місцеві люди, що страждали від важкого приїзду до замку та хотіли конче полегшити собі це надалі. Їздити до замку „kruhom“ далеко, буде так велика чверть милі, підчас пригоди люди з своїм статком не зможуть поспішити до замку і впадуть до рук ворогів. Коли-б міст провести в зазначенім напрямі, тоді скорше та безпечніше втікати та і воду ближче возити. Цікава справа була з мостом Володимирського замку, раніш їздили до замку краєм гори і повинні були тут паркан робити плетенем і обмазувати, а мостову роботу виконували в замку Луцькім. Таке виконування мостової роботи в замку Луцькім було невигідне і ті, що обов'язані були до праці мостової в Луцьку, придумали таку комбінацію, щоб не ходити до Луцького замку робити мостової роботи. Вирішили збудувати міст у Володимирському замку, де раніш не було його, і тим увільнити себе від будови мосту в Луцькім замку, бо не можна робити разом двох робіт. В. князівської згоди на це ще не було дано і учасники роботи володимирського мосту знали, що може в. князь на це і не погодиться зовсім. Що-ж тоді? Ревізорам пояснили, що в такім випадку будуть всі вони і далі робити міст луцький, а направляти міст володимирський вже не будуть. Ясно, що така комбінація з будовою мосту вимагала докладного обговорення в зацікавлених колах і не відразу до такого рішення можна було всім учасникам прийти, тільки після довгого попереднього обгово-
