Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 3 (1929).djvu/209

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Першозванівська, Жуківська, Головацька, Площанська, Чутівська, Баляснівська, Ковалівська Плоська, Милорадівська, Гавронівська, Решетилівська, Лизаветинська, Василівська, Диканська, Демидівська.

За час 1865—1868 р. зникають волості: Першозванівська, Милорадівська, Жуківська, Гавронівська, Головацька, Плоська, Ковалівська, утворюються: Полтавська, Свинківська, Щербаківська, Васильцівська, Братешківська, Мачуська, Ст. Сенжарівська, Супрѵнівська, Тахтаулівська, Байрацька, Микольська. Отже за роки 1868—1872 склад Полтавського повіту був такий (14—15; 23—105):

Чутівська, Васильцівська, Площанська, Микольська, Супрунівська, Демидівська, Баляснівська, Лизаветинська, Василівська, Тахтаулівська, Щербаківська, Диканська, Полтавська, Братешківська, Байрацька, Ст. Сенжарівська, Решетилівська, Свинківська, Мачуська.

Далі 1873 р. утворюється нова волость Кам’янська (14 — ст. 12 та 25), а з 1876 р. ліквідується Свинківська волость (23—117) і утворюється знов Першозванівська (23—117). Між 1876 та 1883 р. ліквідується Піщанську волость, що існувала небагато часу (36—2; 23—117). Після поданих змін з 1883 р. по 1892 р. змін ніяких не було. За роки 1877—1882 ще існувала Руновщанська волость (32—1 — тдб. 8).

В 1894 р. утворюється знов Руновщанська волость (13—19), в 1896 р. ліквідуються Кам’янська та Щербаківська волості (24—1897 р.— таб. 3; 13—22).

Отже склад волостей Полтавського повіту на початок XX ст. був такий (37): Руновщанська, Василівська, Чутівська, Першозванівська, Васильцівська, Лизаветинська, Братешківська, Решетилівська, Демидівська, Площанська, Ст. Сенжарівська, Тахтаулівська, Байрацька, Піщанська, Мачуська, Баляснівська, Диканська, Полтавська, Супрунівська, Микольська. Такий він був без змін за роки 1901—1921.

З 1919 р. до 1921 р. із складу Полтавської губерні ввіходили до нової Кременчуцької губерні такі повіти (25): Кременчуцький, Хорольський, Золо-/ тоніський, Переяславський та Лубенський. Тоді Полтавська губерня складалася з повітів:

Гадяцького, Зіньківського, Кобеляцького, Конградського, Лохвицького, Миргородського, Пирятинського, Полтавського, Прилуцького та Роменського..

У 1922 р. Кременчуцьку губерню зліквідовано. За роки 1923—1925 Полтавська губерня поділяється вже на округи та має такий склад: округи — Золотоніська, Красноградська, Кременчуцька, Лубенська, Полтавська, Прилуцька та Роменська (26; 38—8).

З 1923 року Полтавська округа поділяється на такі райони (26; 38—8):

Білицький, Білоцерківський, Диканський, Зіньківський, Китайгородський, Кобеляцький, Ковалівський, М. Перещепинський, Мачуський, Н. Сенжарівський, Опішнянський, Решетилівський, Руновщанський, Супрунівський, Чутівський, Шишацький, Піщанський (Баляснівський).

У 1925 р. зліквідовано райони (21—7; 38—9): Білицький, Ковалівський, Китайгородський, Супрунівський, Мачуський. Окрім тих, що залишалися, утворено нові райони (21—7; 38—9): Велико-Бучківський, Грунський, Зачепилівський, Карлівський, Кегичівський, Котелевський, Красноградський, Машівський, Нехворощанський, Полтавський, Рублівський, Сахновщанський.