змістом цієї статті буде висвітлення не тих умов, в яких монета здобула життя, а тих, які зумовили її попадання в землю саме в тому місці, де вона знайдена.
Ці загальні міркування дуже важливі при постановці нашої теми. Адже йдеться про період до виникнення власного монетного карбування у східних слов'ян, коли у їхньому суспільстві оберталися лише іноземні монети — грецькі, римські, візантійські, іранські, арабські.
Одним з головних принципів археологічного дослідження нумізматичного матеріалу повинна бути територіальна конкретність. Говорити про ці загальнозрозумілі речі доводиться тому, що, на жаль, принципу територіальної конкретності дотримуються далеко не завжди[1].
Дослідники висловлювали різні погляди на історичне значення монетних знахідок на території чужих земель. Були думки, нібито поширення іноземної монети всюди обов'язково повинно зв'язуватися з діяльністю тих народів, чиїй творчості ці монети зобов'язані своїм існуванням. Зокрема, поширення античних монет у Східній Європі пояснювалося діяльністю грецьких купців, а знахідки цих монет вважалися слідами грецьких колоній чи торговельних пунктів. Таку точку зору висловлював, наприклад, І. Фундуклей, стверджуючи у зв'язку з цим наявність грецьких торговельних факторій у Середній Наддніпрянщині[2]. Відомий польський історик І. Садовський вважав, що поширення римських монет на центрально- і східноєвропейських землях було безпосереднім результатом торговельних експедицій римлян до узбережжя Балтійського моря по янтар[3].
З другого боку, чималого поширення в буржуазній науці набула й інша точка зору, а саме, що римські монети на території «варварських» земель є слідами військової діяльності римлян, слідами перебування тут римських легіонів і т. д.
Спільним для цих поглядів є те, що місцеве населення (в тому числі і слов'яни) взагалі викреслювалося з числа дійових осіб у процесі територіального поширення іноземної монети і, отже, значення конкретних знахідок монет як джерела з історії цього населення практично зводилось нанівець.
Ця тенденція, однак, цілком безпідставна. Хоча не можна повністю виключати можливість деякого проникнення греків, римлян, візантійців чи арабів принаймні на частину тих земель,
- ↑ Див. В. В. Кропоткин, Клады римских монет на территории СССР, «Свод археологических источников СССР» (далі — Клады...), М., 1961.
- ↑ И. И. Фундуклей, Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии, К., 1848, стор. 74.
- ↑ I. N. Sadowski, Drogi handlowe Greków i Rzymian przez porzecza Odry, Wisły, Dniepru i Niemna do wybrzeży morza Bałtyckiego, Pamiętnik PAU, Kraków, 1876.
