Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/143

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

змістом цієї статті буде висвітлення не тих умов, в яких монета здобула життя, а тих, які зумовили її попадання в землю саме в тому місці, де вона знайдена.

Ці загальні міркування дуже важливі при постановці нашої теми. Адже йдеться про період до виникнення власного монетного карбування у східних слов'ян, коли у їхньому суспільстві оберталися лише іноземні монети — грецькі, римські, візантійські, іранські, арабські.

Одним з головних принципів археологічного дослідження нумізматичного матеріалу повинна бути територіальна конкретність. Говорити про ці загальнозрозумілі речі доводиться тому, що, на жаль, принципу територіальної конкретності дотримуються далеко не завжди[1].

Дослідники висловлювали різні погляди на історичне значення монетних знахідок на території чужих земель. Були думки, нібито поширення іноземної монети всюди обов'язково повинно зв'язуватися з діяльністю тих народів, чиїй творчості ці монети зобов'язані своїм існуванням. Зокрема, поширення античних монет у Східній Європі пояснювалося діяльністю грецьких купців, а знахідки цих монет вважалися слідами грецьких колоній чи торговельних пунктів. Таку точку зору висловлював, наприклад, І. Фундуклей, стверджуючи у зв'язку з цим наявність грецьких торговельних факторій у Середній Наддніпрянщині[2]. Відомий польський історик І. Садовський вважав, що поширення римських монет на центрально- і східноєвропейських землях було безпосереднім результатом торговельних експедицій римлян до узбережжя Балтійського моря по янтар[3].

З другого боку, чималого поширення в буржуазній науці набула й інша точка зору, а саме, що римські монети на території «варварських» земель є слідами військової діяльності римлян, слідами перебування тут римських легіонів і т. д.

Спільним для цих поглядів є те, що місцеве населення (в тому числі і слов'яни) взагалі викреслювалося з числа дійових осіб у процесі територіального поширення іноземної монети і, отже, значення конкретних знахідок монет як джерела з історії цього населення практично зводилось нанівець.

Ця тенденція, однак, цілком безпідставна. Хоча не можна повністю виключати можливість деякого проникнення греків, римлян, візантійців чи арабів принаймні на частину тих земель,

  1. Див. В. В. Кропоткин, Клады римских монет на территории СССР, «Свод археологических источников СССР» (далі — Клады...), М., 1961.
  2. И. И. Фундуклей, Обозрение могил, валов и городищ Киевской губернии, К., 1848, стор. 74.
  3. I. N. Sadowski, Drogi handlowe Greków i Rzymian przez porzecza Odry, Wisły, Dniepru i Niemna do wybrzeży morza Bałtyckiego, Pamiętnik PAU, Kraków, 1876.