де зустрічаються їхні монети, але не може бути сумніву, що головним фактором у процесі поширення цих монет була все ж таки діяльність місцевих племен. Про це свідчить багато даних, давно вже відзначених у літературі. Підкреслювалося, зокрема, що античні монети знаходять в таких віддалених районах, куди вони не могли бути занесені самими греками чи римлянами. Ще Д. Я. Самоквасов, полемізуючи з Фундуклеєм і Садовським, відзначав, що знахідки римських монет у Східній Європі трапляються у Петербурзькій губернії, у Поволжі і т. д., тобто в таких місцях, де римляни ніколи не бували і не могли бути[1].
Але вирішальне значення має той факт, що знахідки іноземних монет у Східній Європі, як правило, зустрічаються у комплексах місцевих археологічних культур, що безпосередньо зв'язує їх з діяльністю носіїв цих культур. Дуже часто монети трапляються на поселеннях, в похованнях, в кладах, які, крім того, містили вироби місцевих типів, і т. д. Все це, безперечно, свідчить про те що їх поширення було зв'язане з розвитком місцевого населення і, отже, подіїбні знахідки повинні розглядатися, як важливе джерело з історії цього населення.
Зокрема, так стоїть справа відносно знахідок древніх монет на східнослов'янських землях. Вони поширювалися в середовищі місцевих племен і здійснювали цілком точно визначені функції, в першу чергу зв'язані з розвитком обміну і торгівлі. Через це вони повинні розглядатися як важливе джерело для вивчення економічного розвитку східноєвропейських племен (історія торгівлі, монетного обігу і т. д.).
З другого боку, оскільки йдеться про монети іноземного походження, важливою проблемою стає питання про причини і шляхи їх потрапляння на східноєвропейські землі. Звідси — важливим аспектом дослідження є проблема відносин стародавнього населення Східної Європи з Грецією, Римом, Візантією, країнами Сходу. Ці зносини могли мати (і практично мали) дуже різний характер: економічний (і перш за все торговельний), а також і політичний, оскільки монети могли з'являтися на східнослов'янських землях не лише в результаті торгівлі, а й як військова здобич, плата за військову службу тощо.
Особливу проблему становить дослідження кладів монет, які дуже різноманітні у кількісному і якісному відношенні і тому дають багатий матеріал для роздумів. Поширеним (але в основі невірним) є уявлення про клади як про майно, закопанев землю під час якоїсь небезпеки. Тому дослідники здебільшого розглядають клади як джерело для характеристики політичної обстановки тієї чи іншої конкретної доби, помилково вважаючи, що велика кількість кладів з більш-менш однаковим хроноло-
- ↑ Д. Я. Самоквасов, История русского права, вып. II, Варшава, 1884, стор. 112—113.
