сини черняхівських племен з античним світом розвивалися особливо інтенсивно, аж доки не було зломлене це панування.
Вже на початку III ст. кількість римських монет, знаходжу- ваних на території УРСР, різко знижується. Монети останнього представника династії Антонінів — Коммода, хоча і поширені у нас, але вже не в такій кількості, як монети часів Антоніна Пія чи Марка Аврелія, а після Септимія Севера кількість їх скорочується так різко, що, по суті, в цей час можна говорити про припинення масового припливу.
Причини цього явища були двоякого роду. Внутрішня криза Римської імперії, яка захопила всі сторони життя держави, в тому числі й економіку, привела, між іншим, і до розладу грошового обігу, псування монети, її знецінення, зникнення з обігу повноцінної срібної монети попередньої доби і т. д. Друга причина — ускладнення політичної обстановки, початок широкого руху «варварських» народів (в тому числі і слов’ян) проти римської імперії. Значення обох цих моментів для припинення торговельних стосунків «варварів» з Римом підкреслював Ф. Енгельс[1].
В буржуазній науці знахідки римських монет використовувалися в кращому випадку лише як джерело для вивчення історії економічних та політичних відносин населення «варварських» земель з Римською імперією. Звичайно, цей аспект проблеми насамперед стає на порядку денному, бо зумовлений зовнішньою суттю питання: коли йдеться про римські, тобто чужоземні, монети, то в першу чергу треба з’ясувати причини і умови їх появи на території чужих земель. Але проблема виявляється значно глибшою і має ще одну, так би мовити, внутрішню сторону. Римські монети, які трапляються на східнослов’янських землях у великій кількості, безперечно, є дуже важливим джерелом для вивчення соціально-економічного розвитку східнослов’янського суспільства. Це стосується різних сторін даного процесу.
По-перше, поширення римських монет у східнослов’янських племен було зв’язане з розвитком у них грошової торгівлі як зовнішньої, так і внутрішньої. Само собою зрозуміло, торгівля не могла розвиватися ізольовано від інших галузей господарської діяльності, навпаки, вона була безпосередньо зв’язана з розвитком ремесла і суспільного поділу праці. І якщо дослідження знахідок римських монет дає можливість встановити факт більш-менш постійної внутрішньої грошової торгівлі вже в II ст. н. е., це має величезне значення для загальної оцінки стану соціально-економічного розвитку східнослов’янського суспільства в цілому.
Знахідки римських монет є також важливим джерелом для вивчення майнових відносин всередині східнослов’янського су-
- ↑ К. Маркс и Ф. Энгельс, Соч., т. XVI, ч. І, стор. 370 — 371.
