спільства. Велике значення в цьому плані мають клади монет, які розглядаємо як скарби, тобто, як безпосередній вияв процесу нагромадження багатства в руках окремих представників суспільства.
Разом з тим не можна заперечувати й того, що дослідження знахідок римських монет на східнослов'янських землях має не лише економічний, а й політичний, точніше воєнно-політичний аспект. Ці монети потрапляли до рук східних слов'ян не лише в результаті торгівлі з римлянами, але й внаслідок воєнно-політичних зв'язків як військова здобич, контрибуції, як плата за участь у.військових заходах самих римлян і т. д. З цього випливає дуже важливе питання про співвідношення монет, одержаних слов'янами в результаті торгівлі, з одного боку, і захоплених ними в ході військово-політичних подій, з другого. Ніхто, здається, не стане заперечувати, що в III—VII ст. військово-політична активність слов'ян.різко підвищується порівняно з II ст. н. е. Однак, кількість іноземних (римських, а пізніше — візантійських) монет, знаходжуваних на східнослов'янських землях в III—IV ст., різко скорочується, а в V—VII ст. взагалі стає мізерною. Звідси висновок, що військово-політичний фактор у процесі поширення іноземних монет на території східнослов'янських племен мав порівняно невелике значення.
Цей висновок здається дуже важливим, бо в буржуазній науці дуже пошцрений погляд на давніх слов'ян як на розбійників і грабіжників, які немовби тільки те й робили, що громили і грабували багаті античні міста. Як бачимо, археологічний матеріал не підтверджує цього погляду: кількість монет тієї доби, коли слов'яни справді вели активний наступ на Візантію, виявляється надто незначною у порівнянні з кількістю монет II ст., які потрапляли сюди в першу чергу в результаті торгівлі.
Однак, звідси аж ніяк не випливає, що знахідки античних монет на наших землях взагалі не можуть бути джерелом для вивчення воєнно-політичних зв'язків древніх слов'ян з римським чи візантійським світом. Навпаки, особливий склад знахідок, які так чи інакше зв'язані з політичними подіями тодішньої епохи, дозволяє не лише виділити їх з числа загальної суми нумізматичних комплексів, а й пов'язувати кожну з них з конкретним вузлом подій.
Так, відомий Оболонський клад (його пісідійська частина), знайдений ще в минулому столітті в Києві, є свідченням участі придніпровських слов'ян у морських походах причорноморських племен у Малу Азію в середині III ст. н. е. (скоріш за все поява цього кладу зв'язується з походом 264 р.)[1]. Ряд знахідок
- ↑ М. Ю. Брайчевский, К вопросу о происхождении Оболонского клада, КС ИИМК, вып. 66, М., 1956.
