Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/152

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

монет придунайського карбування першої половини III ст. зв’язується з участю східних слов’ян в походах 248 та 250—251 рр.[1] і т. д. З другого боку, знахідки римських медальйонів на східнослов’янських землях ілюструють політичні взаємини союзницького типу, в які східнослов’янська суспільна верхівка вступила з римською адміністрацією в IV ст.[2] Ці медальйони жалувалися від імені імператора тим з представників «варварської» правлячої верхівки, які або визнавали його номінальну владу, або, щонайменше, зобов’язувалися дотримуватися нейтралітету щодо римлян. Давні слов’яни в цьому відношенні не були винятком. Таким чином, знахідки римських монет на східнослов’янських землях є важливим джерелом для вивчення не лише економічного розвитку східних слов’ян, а й їх військово-політичної діяльності.

Доба, що настає за падінням Римської імперії, в історії нашої країни іноді характеризується, як «період безгрошів’я»[3], або «безмонетний період»[4].

Дійсно, монети VI—VII ст. на території східнослов’янських земель зустрічаються надзвичайно рідко; зокрема, в межах сучасної УРСР тепер відомі лише поодинокі знахідки (правда, іноді у вигляді кладів, але вже не чисто монетних, а переважно речових). Наприклад, в с. Білоярівка (Амвросіївський район Донецької обл.) був знайдений клад монет Юстиніана І, але його навряд «чи можна зв’язати з діяльністю тих племен, які були носіями черняхівської культури і в середовищі яких поширювалися римські монети.

Натомість на території східнослов’янських земель маємо кілька багатих речових скарбів, у складі яких були візантійські монети VII ст.: Перещепинський, Макухівський, Новосанжарський. До тієї ж групи належить і відомий Келегейський клад, який хоча і знайдений на Херсонщині, але топографічно зв’язаний з великим Дніпровським водним шляхом.

Окремі знахідки візантійських монет VI—VII ст, трапились на території сучасної УРСР в небагатьох місцях: в с. Печена на Кіровоградщині монета Іраклія (VII ст.) була знайдена в похованні; в с. Черепин (біля Корсуня-Шевченківського) на поселенні черняхівської культури трапилася монета імператора Маврикія (рубіж VI і VII ст.), а в Києві, на Замковій горі.

  1. М. Ю. Брайчевский, Некоторые данные об участии восточных славян в событиях на Дунае 248—:251 гг. н. э., КС ИА АН УССР, вып. 3, К., 1954.
  2. М. Ю. Брайчевський, Археологічні свідчення участі східних слов’ян у політичних подіях римської історії III—IV ст. н. е., «Археологія», т. VIII, К., 1953.
  3. В. И. Гошкевич, Клады и древности Херсонской губернии, Херсон, 1903.
  4. В. В. Кропоткин, Клады..., стор. 20, наст.