Водяні знаки актових книжок — це прекрасний матеріал для вивчення місця виготовлення, шляхів розповсюдження та якості паперу на Правобережній Україні. Вони досліджувались у минулому столітті Каманіним і Витвицькою, які зібрали близько 4000 філіграней до середини XVII ст. Видані і відомі науці філіграні актових книжок до 1651 р. Дослідження чекає друга частина знаків, які є у кожній книзі.
Дипломатика. Актові книги є чудовим, рідкісним джерелом до вивчення форм документів. Нема жодної книги, яка б більш-менш не становила інтересу з цього боку. Уся різноманітність юридичних документів приватних і офіціальних форм діловодства тих часів постає перед нами. У більшості книг земських і гродських судів зустрічаємо скарги, апеляції, зиски, розейми, квитації, угоди, свідчення возних, королівські листи, юраменти, протестації, декрети, ассекурації, пленіпотенції, маніфестації, позови, реляції положення позовів, вироки, тестаменти, дарчі тощо. Є актові книги, дипломатичний матеріал яких не має свого повторення в інших актових книгах за оригінальністю форм (що пов'язано з специфікою завдань цих установ). Це насамперед книги (не всі) Київської прикордонної комісії, де зустрічаємо ординацію судів, ліміту судів, обляту карти, пункти претензій; Головного трибунальського суду скарбових справ Волинського воєводства, де знаходиться публікація вічної баніції; Головного каптурового суду Волинського воєводства — рекогніція, касація, заборона за декретом; Овруцького магістрату — контракт заставний та ін. В основному всі ці документи відносяться до другої половини XVII ст. і другої половини XVIII ст.
Є й такі книги, в яких вміщено якийсь один документ чи групу одноманітних документів, — це книги Скарбу коронного, де ми зустрічаємо виключно люстрації і детальні інвентарі, а по Київській прикордонній комісії — цілі книги листів, рапортів і переліків збитків мешканців і посвідчень їх.
Цікава і форма внесення документів до книг. Звичайно вживається формула — «на уряде таком то переді мною і т. д.», перед якою стоїть дата і назва документа (XVII ст.).
Зустрічаються документи, в яких суть справи викладається без будь-якого вступу (польські книги Кам'янецького магістрату), своєрідний спосіб внесення документів у книги Барської ратуші Проскурівського магістрату. Тут документи не мають назв. Вони починаються словами: «Działo się na Ratuszu j. k. mości w mieście…», а після цього йде переказ змісту документа, а не його текст, в кінці наводиться підтвердження уповноважених осіб: «Będąc my na urzędzie na ten czas te donacye dla lepszy wiary у waloru mocą urzędu naszego stwierdzamy» — війта, лавника, писаря та ін.
В книгах ратуші м. Вижви, наприклад, всі документи мають назву: «Справа до пана...» Кожний документ, як правило,
