Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/59

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

займає цілу сторінку розміром 17✕21 см. Не мають свого повторення в актових книгах і протоколи засідань Олицької ратуші кінця XVIII ст. Форма їх нагадує наші протоколи зборів. Зверху стоїть дата. Потім: «В городовую при местечке Олыке ратушу в присутствие прибыли: бурмистры, ратманы…» А вже після цього: «Слушали… Приказали…», підписи. Кожний протокол написаний на новому аркуші. Коли зважити на те, що українська дипломатика ще дуже слабо розроблена, то саме актові книги є важливим джерелом для глибокого і всебічного висвітлення багатьох її проблем.

Історична географія і топоніміка. Актові книги дають виключно багатий матеріал для дослідження історичної географії і топоніміки.

Матеріал з цього питання можна знайти у гродських і земських книгах, в дарчих, заставних, купчих, позовах, скаргах, протестаціях, маніфестаціях, апеляціях тощо.

Дані актових книг дають можливість встановити час заснування багатьох міст і сіл.

Найбільш цінною є група даних, які свідчать про заснування населених пунктів. Наприклад: «село новосажене, що зветься Симонівка» у 1616 р., Кременецький повіт[1]; с. Бісівка, заснована князем К. Вишневецьким на Білогородській землі, яку він захопив у князів Заславських, 1571 р.[2]; Федір Сенюта побудував палац на Вовківському грунті і там оселив підданих над р. Турівка[3]. Цінна також група документів про перейменування населених пунктів, наприклад: «селища і урочища с. Комаргорода, а тепер (1621 р.) новоназваного Томашполя»[4], «м. Шепетин, альбо Славутин новоосажений», 1619 р.[5]

Серед актових книг є такі, які наче спеціально створені для вивчення історичної географії. Це найбільше стосується Луцького підкоморського суду, який, як і інші подібні суди, займався справами встановлення меж. Ось характерний приклад: «водле декрету комісарського противко селища Лахманова подле речки Полонки отколь ся граница значит селу Голишеву і Новому Ставу, чинячи в кгрунтах їх певноє разграничиниє»[6].

Такою ж суцільно, так би мовити, географічною є книга № 9 за 1790 р. Цивільно-військової комісії Житомирського повіту, яка складається з «Tabella dymów wojewodstwa у powiatu Kijowskiego». Тут наводиться докладний перелік всіх сіл, ключів, маєтків тощо. Багатий матеріал знаходиться і в інвентарях

  1. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1616 р., арк. 31 зв.
  2. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1571 р., арк. 81 зв., 112.
  3. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1574 р., арк. 78.
  4. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1621 р., арк. 270.
  5. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1619 р., арк. 300.
  6. ЦДІА УРСР, ф. 24, кн. 1, арк. 66.