Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/61

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


того 40 коп і полторы копи грошей»[1]. «За четире бочки львовских 40 грошей»[2], «за каждый воз сена по 3 грошей»[3], «четире корови цена 20 рублей, четире бика годовалих цена 20 рублей, четире кози цена 2 рубля»[4]. Мешканці Білої Церкви взяли «600 рублев за коториє домовились поставити… 2000 кос сеножатних ценой кожна по 25 копеєк»[5].

Цікаві дані зустрічаються в книгах про міри сипучих і рідких тіл, міри довжини, міри землі тощо. Наприклад: «купил 20 бочек пресного меда по рублю по 20 копеек ведро, в каждой бочке того меду имеет бить мерою по 12 ведров»[6]; «жита мери кремянецкое мерок 10, пшеници мерок 5»[7]; за 15 моргів землі до королівської казни треба було сплачувати 12 грошей[8]; «сукна лунского 6 аршинов»[9].

Хронологія. В актових книгах час має досить постійні форми виразу. Тут зустрічається тільки заміна одного слова іншим. Найбільш поширеними є такі: «лета божого нароженя, месяца генваря», «день, индикт»; слово «лета» пізніше замінюється словом «рік». У латинських документах найбільш поширеною є форма: «Actum Feria Secunda post Dominicam Misericordiae proxima AD Millesime». Є в актових книжках згадки про введення в 1583 р. нового календаря і переведення «что дей року 1583… календарю римского нового і водлуг старых русских року 1582 месяца декабря». Крім цього, зустрічається багато згадок про різні релігійні свята і дні, які допомагають встановити точну дату.

Сфрагістика. В актових книгах у зв'язку з специфікою їх ведення печаток небагато. Так, в земських і гродських книгах їх немає зовсім. Вони подекуди зустрічаються в документах магістратів, скарбових комісій, люстраціях.

Всі печатки, які є в актових книгах, можна поділити на три групи. До першої належать печатки оригінальні, тобто одночасні з документами. Зокрема, це печатки з фонду «Ратуша Вижви» (до речі, тут їх більше, ніж в інших фондах) — короля Станіслава Августа, Комісії скарбу коронного, 8 печаток, які належали різним панам; у фонді «Черняхівський деканат» — печатка декана Кондратовича та ін. Другу групу складають печатки установ, де книги заводились. Це, наприклад печатки Житомирського, Лубенського, Овруцького, Кам'янецького магістратів. На одній з

  1. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1551 p., арк. 7.
  2. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1551 p., арк. 22.
  3. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1551 p., арк. 6 зв.
  4. ЦДІА УРСР, ф. 6, од. 4, арк. 89.
  5. ЦДІА УРСР, ф. 6, од. 2, арк. 57 зв.
  6. ЦДІА УРСР, ф. 6, од. 2, арк. 57.
  7. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1674 p., арк. 66.
  8. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1574 p., арк. 78 зв.
  9. ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1543 p., арк. 8.