того 40 коп і полторы копи грошей»[1]. «За четире бочки львовских 40 грошей»[2], «за каждый воз сена по 3 грошей»[3], «четире корови цена 20 рублей, четире бика годовалих цена 20 рублей, четире кози цена 2 рубля»[4]. Мешканці Білої Церкви взяли «600 рублев за коториє домовились поставити… 2000 кос сеножатних ценой кожна по 25 копеєк»[5].
Цікаві дані зустрічаються в книгах про міри сипучих і рідких тіл, міри довжини, міри землі тощо. Наприклад: «купил 20 бочек пресного меда по рублю по 20 копеек ведро, в каждой бочке того меду имеет бить мерою по 12 ведров»[6]; «жита мери кремянецкое мерок 10, пшеници мерок 5»[7]; за 15 моргів землі до королівської казни треба було сплачувати 12 грошей[8]; «сукна лунского 6 аршинов»[9].
Хронологія. В актових книгах час має досить постійні форми виразу. Тут зустрічається тільки заміна одного слова іншим. Найбільш поширеними є такі: «лета божого нароженя, месяца генваря», «день, индикт»; слово «лета» пізніше замінюється словом «рік». У латинських документах найбільш поширеною є форма: «Actum Feria Secunda post Dominicam Misericordiae proxima AD Millesime». Є в актових книжках згадки про введення в 1583 р. нового календаря і переведення «что дей року 1583… календарю римского нового і водлуг старых русских року 1582 месяца декабря». Крім цього, зустрічається багато згадок про різні релігійні свята і дні, які допомагають встановити точну дату.
Сфрагістика. В актових книгах у зв'язку з специфікою їх ведення печаток небагато. Так, в земських і гродських книгах їх немає зовсім. Вони подекуди зустрічаються в документах магістратів, скарбових комісій, люстраціях.
Всі печатки, які є в актових книгах, можна поділити на три групи. До першої належать печатки оригінальні, тобто одночасні з документами. Зокрема, це печатки з фонду «Ратуша Вижви» (до речі, тут їх більше, ніж в інших фондах) — короля Станіслава Августа, Комісії скарбу коронного, 8 печаток, які належали різним панам; у фонді «Черняхівський деканат» — печатка декана Кондратовича та ін. Другу групу складають печатки установ, де книги заводились. Це, наприклад печатки Житомирського, Лубенського, Овруцького, Кам'янецького магістратів. На одній з
- ↑ ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1551 р., арк. 7.
- ↑ ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1551 р., арк. 22.
- ↑ ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1551 р., арк. 6 зв.
- ↑ ЦДІА УРСР, ф. 6, од. 4, арк. 89.
- ↑ ЦДІА УРСР, ф. 6, од. 2, арк. 57 зв.
- ↑ ЦДІА УРСР, ф. 6, од. 2, арк. 57.
- ↑ ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1674 р., арк. 66.
- ↑ ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1574 р., арк. 78 зв.
- ↑ ЦДІА УРСР, ф. 21, кн. 1543 р., арк. 8.