Так, наприклад, складач, автор Добромильського літопису, задумав описати події з власного життя, але починає їх із знаменної історичної дати — визвольної війни 1648 р. Він пише; «Аз, ієрей Семеон Коростенский, на той час будучи намісник добромильский при церкви Рождества Пречистої Діви, на тої ж церкви сукцесором, тоє списал, що ся за моєго живота діяло в которих літех. Почавши от року 1648, козацкая война із гетманом Хмельницким...»[1]
Про наміри літописців описати події минулого свідчать заголовки їх записок: «Ісписаніє літом от рождества христова року 1498 і по нем ідущих» (Львівський літопис), «Кройника от рож. христова описана бисть» (Крехівський літопис), «Реєстр всіх прежних речій, що ся давних віков діяли» (Городянківські записки). Деякі літописи не мають заголовків, але їх зміст, добір матеріалів підтверджують намір дати також огляд подій минулого.
До літописів в точному значенні можна віднести такі літописні записки: 1) Крехівська «Кройника», 1494 — 1648 рр.; 2) Львівський літопис, 1498 — 1649 рр.; 3) Літопис Підгорецького монастиря, 1585 — 1729 рр.; 4) Добромильський літопис, 1648 — 1700 рр.; 5) Записки з околиці Львова, 1512 — 1740 рр.; 6) Тисьменичанські записки, 1608 — 1749 рр.; 7) Городенківські записки, 1648 — 1765 рр.; 8) Записки Павла Свидзинського, 1648 — 1768 рр.; 9) Перемишльський літопис, 1712 — 1788 рр,; 10) Поморянські записки, 1711 — 1770 рр.; 11) Записки Григорія Гаванського, 1737 — 1791 рр.
Крехівська «Кройника». Серед рукописів Крехівського монастиря (поблизу Жовкви-Нестерова) Львівської області зберігався «Лімонар сиріч цвітник іже во святих отца нашего Софронія, патриархи ієрусалимского», переписаний із київського друкованого видання 1628 р. Чисті аркуші рукопису переписувач заповнив різного змісту замітками.,Між іншим є тут літописні записки під заголовком: «Кройника от рож. х-ва для памяти списана бисть», яка охоплює 1494 — 1648 рр.[2] Заголовок вказує на те, що невідомий автор мав намір скласти літопис. Але записки складені не в хронологічному порядку. Можливо, складач збирав їх з різних джерел і не встиг упорядкувати за роками. Про автора записок немає ніяких даних. Видавець літопису твердив, що це був крехівський чернець, але в записках не зустрічаємо ніяких натяків ні на монастир, ні на будь-які релігійні справи.
- ↑ Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной России, К., 1888, стор. 239.
- ↑ А. Крижановський, Руська «кройника» з XVII э., «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», т. 62, 1904; Свод, лет., I, стор. 34, 50, 95, 100, 102. Петрушевич подав як місце збереження рукопису Онуфріївський монастир у Львові
