Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/79

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


же точно описуються татарські набіги, особливо великий похід 1695 р.[1]

Всі літописці відзначають 1700 р.— рік насильного введення релігійної унії: львівський епіскоп Иосиф Шумлянський «церков львовскую міскую казал отбивати, мури валяти»[2].

На початку XVIII ст. увага літописців звернена на події Північної війни — підкорення Львова шведами 1704 р., перебування в Галичині російських і українських військ під проводом Петра І, його похід на Молдавію 1711 р., відзначений в літописах новим приходом російських і українських військ, які подавали допомогу Августу II; вони «внівеч зруйнували» маєтності Потоцьких та інших панів[3]. У 1768 р. як головні події записуються Коліївщина та боротьба російських і українських військ проти польських конфедератів[4]. Записи кінця XVIII ст. відображають тяжке становище населення Галичини в 'Перші роки австрійської окупації[5]. Навколо цих найважливіших політичних подій літописці групують менш важливі події та спостереження.

Літописи мають досить яскраво визначене- соціальне спрямування. Автори їх — представники середньозаможних та незаможних верств суспільства: дрібні міщани, учителі, сільські священики — були тісно зв’язані з народом, розуміли його потреби і поділяли їх страждання. Звідси зрозуміла і та увага, яку приділяють літописці стихійним нещастям; недороду, голоду, дорожнечі, воєнним руйнуванням та пригніченню трудового населення панами.

Ось як описують війну 1648 р. і події наступних років різні літописці: «Літа потом настали тяжкіє, жолніров немало било, стації (брали, людей лупили, з лану брали троякую стацію по сту золотих і тркйцет»[6]. «В році 1651 недобре било, дорого не помалу, жита корец подтелицкий бил по злотих 28 польских. Того ж року люди погибали от гладу, милостивий господь буди со ними, пишу с слезами»[7]. В 1715 р. польські конфедерати «людей невинних руйновали, податки і провіянти тяжкії вибирали, а особливе в Руском воєводстві. До Поморян, Зборова... притягнули, в мі'сті і по окЬличних селах стояли, рожнії шкоди людем поробили... Бідних людей по селах коло Поморян нівец обернули...»[8] В 1727 р. «голод великий на худобу, стріхи обдирали, за приколоток соломи 12 грошей, якої ніде не можна

  1. Свод, лет., I, стор. 245, 246.
  2. Свод лет., II, стор. 24, 57—58.
  3. Свод, лет., II, стор. 124.
  4. Свод, лет., II, стор. 285.
  5. Свод, лет., IV, стор. 104, 121.
  6. Свод, лет, I, стор. 101.
  7. Свод, лет., I, стор. 115.
  8. Свод, лет., III, стор. 73—74.