Акти на земельні володіння XIV—XVII ст. становлять численне і надзвичайно цінне джерело для вивчення соціально-економічних питань історії України. Багатий фактичний матеріал маєткових актів широко використовувався як буржуазними, так і радянськими істориками. Але дуже важливі відомості цих актів, що стосуються дипломатики, досі залишалися поза увагою вчених.
Українська радянська дипломатика тільки починає робити перші кроки у вивченні маєткових актів. У книзі «Історичні джерела та їх використання» (випуск перший) дипломатиці присвячено окремі статті. Повідомлення В. Чунтулової про форми документів актових книг Кременецького гродського та земського судів є першою спробою вивчення дипломатики українських актів XIV—XVII ст.[1]
У теоретичній статті С. Каштанова дано визначення дипломатики як допоміжної історичної дисципліни, що вивчає не тільки форму документів, а й через неї їх соціальний та політичний зміст[2]. В той час як у вивченні зовнішніх рис актової форми українських документів уже робляться перші спроби, її внутрішня суть, значення для дослідження соціально-економічних питань історії України ще не розкриваються. Це позбавляє істориків ряду додаткових важливих джерел, що свідчать про розвиток феодально-кріпосницьких відносин на Україні в XIV— XVII ст. Адже поява, поширення і зникнення тієї чи іншої фор-
- ↑ В. Чунтулова. Форми документів актових книг Кременецького земського суду.— В кн.: Історичні джерела та їх використання. К., 1964, стор. 203—209; Форми документів актових книг Кременецького гродського суду.— «Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР», 1960, № 4 (42).
- ↑ С. Каштанов. Дипломатика как специальная историческая дисциплина.— «Вопросы истории», 1965, № 1.
